Відмінності між версіями «Білас»

Поточна версія на 23:49, 21 листопада 2018

Білас, -са, м. Раст. Boletus edulis. Вх. Лем. 392.

Білий гриб, боровик (Boletus edulis Bull. ех Fr.; або Boletus bulbosus Schaeff. ех Schroet.). Місцеві назви: гриб справжній, правдивий, правдивець, дубрівник, щирак, білас, біляк. Гриб родини болетових (Boletaceae).

Зовнішній вигляд

Шляпка 3-20 см (до 50 см) у діаметрі, напівсферична опукло-розпростерта, сірувато-, рудувато- або червонувато-коричнювата чи кольору горіха, тонкозморшкувата (під дубами — кольору горіха (каштана), під соснами — пурпурово-коричнювата[1] (бура), під осикою, березою (в хащах) — світложовто-рудувата). Шкірка не знімається. Пори світло-сіруваті, згодом жовтувато- або зеленувато-оливкуваті, оливкувато-коричнюваті. Ніжка 4-15(20) х 2-5(6) см, брудно-біла, сірувато, коричнювата, тонкозморшкувата, у верхній частині з тонкою білою сіткою. М'якуш щільний, білий, при розрізуванні не змінюється, з приємним запахом і смаком.

Найкращий з відомих їстівних грибів. Зустрічається по всій Україні. Росте у листяних (під дубом, буком, грабом, березою, ліщиною) і хвойних (під сосною, ялиною) лісах. Трапляється як опецькуватий, часто з шапкою меншою від ніжки, так і крисатий, з шапкою учетверо більшою за ніжку. Збирають у червні — жовтні. Використовують свіжим, про запас сушать, солять, маринують. Заготовляють у Прикарпатті та на Поліссі.