Відмінності між версіями «Ясше»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''Словник української мови в 11-ти томах''' | |
| + | |||
| + | ЯСШЕ. Те саме, що ЯСНО. 1. Присл. до ясний 1-7. На високому небі ясно горіли зорі (Коцюб., II, 1955, 336); Ясно сяяло сонце в синьому травневому небі (Собко, Серце, 1952, 89); Крута гора ясно виступає на синьому небі і виразно видається серед рівної задніпрянської береговини (Н.-Лев., II, 1956, 384); Ступський луг проскочили [партизани] за годину і зупинилися, ошелешені: попереду ясно вимальовувалися чорні фігури вершників, що гарцювали на горбах (Тют., Вир, 1964, 530); Тихо та ясно у материній душі (Головко, II, 1957, 234); Люба, зігріта його руками, довірливо підіймає голову, ясно і ніжно, з прихованим у куточках очей болем дивиться на нього (Стельмах, І, 1962, 469); На кожній стежці ясно вчувалась чиясь м'яка, притишена хода (Донч., VI, 1957, 23); Хоч тіло його було вкрай немічне, мозок працював точно, ясно, безпомилково (Дмит., Наречена, 1959, 128). | ||
| + | |||
| + | 2. у знач. присудк. сл. Про безхмарну, хорошу погоду. Надворі було ясно, місячно (Фр., VII, 1951, 347); // Про наявність світла де-небудь; світло. В сінях було ясно. Хтось лазив на горище з світлом (Н.-Лев., II, 1956, 359); Вони сіли, вечеряти на призьбі. Місяць уже високо підбився вгору, і було ясно, хоч голки збирай (Гр., II, 1963, 346). | ||
| + | |||
| + | 3. у знач. присудк. сл. Те саме, що зрозуміло 2. Семен знову приліг. Йому тепер все було ясно (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 25); Тепер уже зовсім ясно, сумнівів не може бути ніяких - коли Юра виросте, він буде мандрівником (Смолич, II, 1958, 45); Всю ніч без упину їхали на ті гори. Тепер уже було ясно, що дивізія йде не на Бухарест, як сподівалися досі офіцери, а звернула на захід (Гончар, III, 1959, 75). | ||
| + | |||
| + | @ Ясно як [божий] день див. день. | ||
| + | |||
| + | 4. у знач. вставн. сл., розм. Уживається для підтвердження думки; звичайно, безумовно. У передпокої дзенькнув дзвоник..- Хто б це міг бути? - уголос подумав Галан.. Через кілька секунд до кабінету вбігла покоївка.- Іван Семенович.- Ну, ясно ж, нехай заходить (Головко, II, 1957, 481). | ||
| + | |||
| + | ЯСНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову ясний у 4 знач., напр.: яснобарвний, ясноокий і т. ін. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 23:15, 20 квітня 2026
Я́сше. См. Ясно.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови в 11-ти томах
ЯСШЕ. Те саме, що ЯСНО. 1. Присл. до ясний 1-7. На високому небі ясно горіли зорі (Коцюб., II, 1955, 336); Ясно сяяло сонце в синьому травневому небі (Собко, Серце, 1952, 89); Крута гора ясно виступає на синьому небі і виразно видається серед рівної задніпрянської береговини (Н.-Лев., II, 1956, 384); Ступський луг проскочили [партизани] за годину і зупинилися, ошелешені: попереду ясно вимальовувалися чорні фігури вершників, що гарцювали на горбах (Тют., Вир, 1964, 530); Тихо та ясно у материній душі (Головко, II, 1957, 234); Люба, зігріта його руками, довірливо підіймає голову, ясно і ніжно, з прихованим у куточках очей болем дивиться на нього (Стельмах, І, 1962, 469); На кожній стежці ясно вчувалась чиясь м'яка, притишена хода (Донч., VI, 1957, 23); Хоч тіло його було вкрай немічне, мозок працював точно, ясно, безпомилково (Дмит., Наречена, 1959, 128).
2. у знач. присудк. сл. Про безхмарну, хорошу погоду. Надворі було ясно, місячно (Фр., VII, 1951, 347); // Про наявність світла де-небудь; світло. В сінях було ясно. Хтось лазив на горище з світлом (Н.-Лев., II, 1956, 359); Вони сіли, вечеряти на призьбі. Місяць уже високо підбився вгору, і було ясно, хоч голки збирай (Гр., II, 1963, 346).
3. у знач. присудк. сл. Те саме, що зрозуміло 2. Семен знову приліг. Йому тепер все було ясно (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 25); Тепер уже зовсім ясно, сумнівів не може бути ніяких - коли Юра виросте, він буде мандрівником (Смолич, II, 1958, 45); Всю ніч без упину їхали на ті гори. Тепер уже було ясно, що дивізія йде не на Бухарест, як сподівалися досі офіцери, а звернула на захід (Гончар, III, 1959, 75).
@ Ясно як [божий] день див. день.
4. у знач. вставн. сл., розм. Уживається для підтвердження думки; звичайно, безумовно. У передпокої дзенькнув дзвоник..- Хто б це міг бути? - уголос подумав Галан.. Через кілька секунд до кабінету вбігла покоївка.- Іван Семенович.- Ну, ясно ж, нехай заходить (Головко, II, 1957, 481).
ЯСНО... Перша частина складних слів, що відповідає слову ясний у 4 знач., напр.: яснобарвний, ясноокий і т. ін.
Ілюстрації
|
|
|
|
