Відмінності між версіями «Головка»
(→Медіа) |
|||
| Рядок 29: | Рядок 29: | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність]] |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж "Універсум"]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Фаховий коледж "Універсум"]] | ||
[[Категорія:Слова 2026 року]] | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Версія за 20:50, 10 квітня 2026
Головка, -ки, ж. 1) Ум. отъ голова. 2) Кочень капусты. Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. Ном. № 261. 3) Маковка. Баба головки з маку позрізувала. Рудч. Ск. І. 53. 4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. Рудч. Чп. 250. 5) Часть полоза у саней, загибающаяся къ верху. Сумск. у. 6) Часть гончарнаго круга. См. Круг. 11. Вас. 179. МУЕ. І. 57. (Черниг.). 7) Пачка, пучекъ очищеннаго и приготовленнаго для тканія сита волоса изъ конскаго хвоста. Вас. 152. 8) Особый родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. Шух. І. 281. 9) мн. Девятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. КС. 1887. VI. 463. 10) — мертва. Пт. Parus caudatus, долгохвостикъ, хвостовый ремезъ. Вх. Пч. II. 13. 11) = Голова святоянська. Чуб. ІІІ. 193.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках и, ж. 1. Кулясте чи довгасте суцвіття або кулястий плід окремих рослин на кінці стебла. За шаг паляничка, одна цибулька або головка часнику, ото його харч на ввесь день! (Н.-Лев., І, 1956, 52); На всі боки полетіли збиті головки будяків, покірно лягла скошена кропива (Донч., VI, 1957, 63); * У порівн. Каштан нахабно пняв [пнув] свої тверді пуп'янки, наче головки капусти (Коцюб., II, 1955, 427).
2. Закруглене потовщення кінцевої частини чого-небудь (зубця, стрижня і т. ін.). Рука судорожно стисла срібну головку палиці (Фр., VIII, 1952, 210); Майор ще раз пробіг пальцями навколо патрубка і несподівано натрапив на головку цвяха (Загреб., Європа 45, 1959, 14).
3. рідко. Те саме, що голівка. Поведу я коровку до вовка, щоб не боліла головка (Укр.. присл.., 1955, 206); Червона шапочка за ніж! Вцілила вовку в лису головку (Тич., І, 1957, 101).
4. частіше мн. Передня частина чобота, що покриває пальці і верх ступні. Вчитель походив трохи по шкільному подвір'ї, зайшов у свою кімнатку, завісив єдине вікно.. і почав пришивати дратвою головки до халяв (Стельмах, Кров людська... І, 1957, 100).
Ілюстрації
|
|
|
