Відмінності між версіями «Лабзюкуватися»

Версія за 00:10, 9 квітня 2026

Лабзюкува́тися, -куюся, -єшся, гл. Заискивать, стараться войти въ милость.

Сучасні словники

Словник української мови у 20 томах

1.ЛАБЗЮ́КАТИ, аю, аєш, ЛАБЗЮКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод., заст., зневажл. Жебракувати, випрошувати що-небудь. Лабзюкати хліб під вікном (Сл. Б. Грінченка).

Словник синонімів Вусика

2.лабзюкуватися - синонім до слова лестити

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Тлумачний словник української мови

ЖЕБРАКУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Бути жебраком (у 1 знач.); // Просити милостиню; жебрувати, жебрачити, старцювати. Селянин втрачає останній клаптик землі, хату, сім'я його змушена жебракувати (Іст. укр. літ., І, 1954, 542); Поїхав [дід] і не вернувся. Малий Василь, почекавши його, залишив гніздо і перекинувся у Запоріжжя. Почав жебракувати (Коцюба, Нові береги, 1959, 329).

Тлумачний словник української мови

ЛЕСТИТИ, лещу, лестиш, недок. 1. кому і без додатка. Лицемірно, нещиро вихваляти кого-, що-небудь. Він [М. Гоголь] не лестить життю, але й не зводить наклепу на нього (Бєлін., Вибр. статті, перекл. Кундзича, 1948, 125); Панські синки увивались коло нього, лестили йому, бо Франко був їм дуже потрібний (Кол., Терен.., 1959, 29); // Говорити кому-небудь приємності, компліменти. [Віктор:] Закрутила голову добру молодцю, от він і забуває про все на світі. [Ольга:] Лестиш, звичайно... А слухати приємно! (Лев., Нові п'єси, 1956, 15). 2. кому, чому. Давати насолоду, бути приємним. По закінченні вузу його, як одного з найкращих вихованців, призначили в апарат міністерства. Це йому лестило, хоч і не цілком задовольняло (Добр., Тече річка.., 1961, 7); Лестило її дівочому честолюбству відчувати, що десятки очей стежать за нею (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 52).