Відмінності між версіями «Заарештувати»
| Рядок 20: | Рядок 20: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Поточна версія на 22:41, 6 квітня 2026
Заарештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Арестовать, заарестовать. Як тобі село покинути, коли в тебе ніякого паперу немає? Да тебе всяка судова погань заарештує. К. Дів. С 15. АРЕШТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., АРЕШТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Брати кого-небудь під варту, позбавляти волі. Року 1877 з Франком сталася пригода: його й цілу редакцію «Друга» арештовують (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 32); У Карпа Нехльоди двоє міліціонерів одібрали наган, а його самого арештували й відправили до повітового міста (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 240).
Ілюстрації
Сучасні словники
заарештовувати = заарештувати (піддати арештові, позбавити волі), забирати, забрати, брати, у[в]зяти; затримувати, затримати (перев. про випадковий / несподіваний арешт); спіймати, піймати, зловити, схопити (вислідивши, розшукавши, піддати арештові швидко, раптово)
Словник синонімів української мови. 2014.
