Відмінності між версіями «Лядащий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
== Історія слова == | == Історія слова == | ||
| − | [[Файл: | + | [[Файл:Yak-perestaty-linuvatys.jpg|330x260px|обрамити|'''''Лядаща людина''''']] |
| + | '''Ляда́щий -''' це повний синонім слова леда́щий. | ||
| + | * ''Тлумачення:'' Плохий, нікчемний, негідний, дуже слабкий або поганої якості. | ||
| + | * ''Сфера вживання:'' У народному мовленні це слово часто стосувалося як людей (ледачих, безвольних), так і предметів чи тварин (старих, зношених, хворих). | ||
| + | |||
| + | ''У словнику Грінченка знак рівності вказує на те, що ці форми взаємозамінні, хоча форма через «я» була характерною для певних діалектів або застарілого стилю.'' | ||
'''Походження та значення цього слова:''' | '''Походження та значення цього слова:''' | ||
| − | * ''Етимологія (походження): | + | * ''Етимологія (походження):'' є варіантною (фонетичною) формою слова «ледащий», яке походить від давньослов’янської основи зі значенням слабкості, недбалості або бездіяльності. Зміна е → я пояснюється діалектними особливостями вимови. |
| + | * ''Історія слова:'' уживалося в народному мовленні як паралельна форма до ледащий. Фіксується в діалектах і старих словниках. | ||
| + | * ''Корінь:'' сходить до давньоруського ляда (або леда). Первісно це означало необроблену землю, пустир, зарості чагарників або вирубану ділянку лісу, яка ще не стала повноцінним полем. | ||
| + | * ''Семантичний перехід:'' оскільки «ляда» - це щось занедбане, непотрібне і «некультурне», прикметник лядащий почав позначати людину або річ, яка не приносить користі, є «дикою» або зіпсованою. | ||
| + | * ''Споріднені слова:'' ледар, ледащо, а також частка ледь (яка первісно означала щось настільки мале або погане, що воно ледь існує). | ||
== Сучасний словник == | == Сучасний словник == | ||
| + | У сучасній мові ми майже завжди використовуємо форму ледачий (у значенні «той, хто не хоче працювати») або ледащий (у значенні «нікчемний»). Форма через «я» (лядащий) сприймається як яскравий архаїзм. | ||
| + | |||
| + | '''ЛЕДА́ЩИЙ, -а, -е.''' Який не має ніякої цінності; плохий, нікчемний. | ||
| + | |||
| + | * '''Приклад:''' ''«Кінь був лядащий, ледве ноги переставляв».'' Малодушний, безвільний. | ||
| + | |||
| + | * '''Приклад:''' ''«Не будь таким ледащим, берися за роботу».'' | ||
== Ілюстрації == | == Ілюстрації == | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gemini Generated Image vf3u6uvf3u6uvf3u.png|x300px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Image 5 квіт. 2026 р., 13 52 52.png|x400px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Знімок екрана 2026-04-05 135625.png|x300px]] |
|} | |} | ||
== Див. також == | == Див. також == | ||
| − | + | * ''Нікчемний'' - сучасний синонім для характеристики предметів. | |
| + | * ''Ледачий'' - основне слово для характеристики лінивої людини. | ||
| + | * ''Пустир (Лядо)'' - історичне коріння слова. | ||
| + | * ''Архаїзм'' - мовна категорія, до якої належить форма «лядащий». | ||
== Медіа == | == Медіа == | ||
| − | :::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v= | + | :::::::::::::::::::::{{#ev:youtube|watch?v=lGc0xLPtwYg}} |
== Джерела та література == | == Джерела та література == | ||
=== Використана література:=== | === Використана література:=== | ||
| − | * | + | * Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 352. |
| + | * Словник української мови : у 11 т. — К. : Наукова думка, 1970–1980. | ||
| + | * Етимологічний словник української мови : у 7 т. — К. : Наукова думка. | ||
| + | * Жайворонок В. Знаки української етнокультури. — К. | ||
=== Використані інтернет джерела: === | === Використані інтернет джерела: === | ||
| − | * | + | * https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%89%D0%B8%D0%B9 |
| + | * https://hrinchenko.com/dictionary/word/26040-ledashhii | ||
| + | * https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BB%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%89%D0%B8%D0%B9 | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет педагогічної освіти]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет педагогічної освіти]] | ||
[[Категорія:Слова 2026 року]] | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
Поточна версія на 13:57, 5 квітня 2026
Ляда́щий, -а, -е = Ледащий.
Зміст
Історія слова
Лядаща людина
Ляда́щий - це повний синонім слова леда́щий.
- Тлумачення: Плохий, нікчемний, негідний, дуже слабкий або поганої якості.
- Сфера вживання: У народному мовленні це слово часто стосувалося як людей (ледачих, безвольних), так і предметів чи тварин (старих, зношених, хворих).
У словнику Грінченка знак рівності вказує на те, що ці форми взаємозамінні, хоча форма через «я» була характерною для певних діалектів або застарілого стилю.
Походження та значення цього слова:
- Етимологія (походження): є варіантною (фонетичною) формою слова «ледащий», яке походить від давньослов’янської основи зі значенням слабкості, недбалості або бездіяльності. Зміна е → я пояснюється діалектними особливостями вимови.
- Історія слова: уживалося в народному мовленні як паралельна форма до ледащий. Фіксується в діалектах і старих словниках.
- Корінь: сходить до давньоруського ляда (або леда). Первісно це означало необроблену землю, пустир, зарості чагарників або вирубану ділянку лісу, яка ще не стала повноцінним полем.
- Семантичний перехід: оскільки «ляда» - це щось занедбане, непотрібне і «некультурне», прикметник лядащий почав позначати людину або річ, яка не приносить користі, є «дикою» або зіпсованою.
- Споріднені слова: ледар, ледащо, а також частка ледь (яка первісно означала щось настільки мале або погане, що воно ледь існує).
Сучасний словник
У сучасній мові ми майже завжди використовуємо форму ледачий (у значенні «той, хто не хоче працювати») або ледащий (у значенні «нікчемний»). Форма через «я» (лядащий) сприймається як яскравий архаїзм.
ЛЕДА́ЩИЙ, -а, -е. Який не має ніякої цінності; плохий, нікчемний.
- Приклад: «Кінь був лядащий, ледве ноги переставляв». Малодушний, безвільний.
- Приклад: «Не будь таким ледащим, берися за роботу».
Ілюстрації
|
|
|
Див. також
- Нікчемний - сучасний синонім для характеристики предметів.
- Ледачий - основне слово для характеристики лінивої людини.
- Пустир (Лядо) - історичне коріння слова.
- Архаїзм - мовна категорія, до якої належить форма «лядащий».
Медіа
Джерела та література
Використана література:
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 352.
- Словник української мови : у 11 т. — К. : Наукова думка, 1970–1980.
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. — К. : Наукова думка.
- Жайворонок В. Знаки української етнокультури. — К.
