Відмінності між версіями «Побожно»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 4: Рядок 4:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
Тлумачення слова у сучасних словниках:
  
ПОБОЖНО. Присл. до побожний 1, 3. - І хай бог милує й не допускає, - стиха побожно промовила вона, оглядаючи куряву (Вас., І, 1959, 166); Евеліна підвелася. Побожно перехрестилась і вийшла з каплиці (Рибак, Помилка.., 1956, 104);
+
'''ПОБОЖНО''' прислівник до ''побожний''.
  
 +
'''1. Який ревно виконує всі релігійні обряди; віруючий.'''
 +
 +
''Побожний аскет вік в пустині прожив І молитвою й постом богині служив'' (Фр., XI, 1952, 106); ''Василь Миронович, чоловік смирний і побожний, під чаркою дуже любив говорити за що-небудь божественне'' (Вас., І, 1959, 127).
 +
 +
'''2. Власт. релігійній, віруючій людині.'''
 +
 +
''Газдиня вже вчиняє паску. Місить тісто з побожними думками, стараючись гнати від себе всяку злість і нечисть'' (Хотк., II, 1966, 37).
 +
 +
'''3. Пов'язаний з релігією; церковний.'''
 +
 +
''Зоня увійшла в кімнату, співаючи побожний гімн'' (Л. Укр., III, 1952, 653); ''Коли перші [старі] співали до захрипу побожні пісні, то молодь переплітала їх світськими, часто не зовсім пристойними коломийками'' (Вільде, Сестри.., 1958,45).
 +
 +
'''4. Сповнений найщирішої шани, безмежно відданий; благоговійний, шанобливий.'''
 +
 +
''Громада перешіптується, з побожним подивом поглядаючи на Ру-фіна і Прісціллу'' (Л. Укр., II, 1951, 497); ''Бальзак придивлявся до розчервонілого обличчя молодого письменника. Йому подобався побожний погляд, яким той дивився на нього'' (Рибак, Помилка.., 1956, 220).
 +
 +
==Синоніми==
 +
 +
1. Побо́жний який вірить у Бога.
 +
 +
2. Благочести́вий книжн. який виявляє ознаки благочестя (у 1 знач.), виражає побожність.
 +
 +
3. Богомо́льний те саме, що богомі́льний.
 +
 +
4. Богомі́льний побожний; який щиро і часто молиться.
 +
 +
5. Ві́рний про людей, які неухильно дотримуються догматів якоїсь віри, релігії; правовірні.
 +
 +
6. Ві́руючий який вірує в бога.
 +
 +
7. Набо́жний власт. релігійній людині.
 +
 +
8. Релігі́йний який вірить у бога; віруючий, богомільний.
 +
 +
9. Святобли́вий який вірить у Бога й старанно виконує всі релігійні обряди; побожний.
 +
 +
10. Христолю́бний, христолюби́вий відданий християнській релігії.
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 35: Рядок 72:
  
 
[[Категорія:Слова 2026 року]]
 
[[Категорія:Слова 2026 року]]
 +
 +
{{subst:Шаблон:Словник Грінченкаі сучасність|підрозділ=Факультет суспільно-гуманітарних наук}}

Версія за 22:58, 8 квітня 2026

Побо́жно, нар. Набожно, благочестиво.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:

ПОБОЖНО прислівник до побожний.

1. Який ревно виконує всі релігійні обряди; віруючий.

Побожний аскет вік в пустині прожив І молитвою й постом богині служив (Фр., XI, 1952, 106); Василь Миронович, чоловік смирний і побожний, під чаркою дуже любив говорити за що-небудь божественне (Вас., І, 1959, 127).

2. Власт. релігійній, віруючій людині.

Газдиня вже вчиняє паску. Місить тісто з побожними думками, стараючись гнати від себе всяку злість і нечисть (Хотк., II, 1966, 37).

3. Пов'язаний з релігією; церковний.

Зоня увійшла в кімнату, співаючи побожний гімн (Л. Укр., III, 1952, 653); Коли перші [старі] співали до захрипу побожні пісні, то молодь переплітала їх світськими, часто не зовсім пристойними коломийками (Вільде, Сестри.., 1958,45).

4. Сповнений найщирішої шани, безмежно відданий; благоговійний, шанобливий.

Громада перешіптується, з побожним подивом поглядаючи на Ру-фіна і Прісціллу (Л. Укр., II, 1951, 497); Бальзак придивлявся до розчервонілого обличчя молодого письменника. Йому подобався побожний погляд, яким той дивився на нього (Рибак, Помилка.., 1956, 220).

Синоніми

1. Побо́жний який вірить у Бога.

2. Благочести́вий книжн. який виявляє ознаки благочестя (у 1 знач.), виражає побожність.

3. Богомо́льний те саме, що богомі́льний.

4. Богомі́льний побожний; який щиро і часто молиться.

5. Ві́рний про людей, які неухильно дотримуються догматів якоїсь віри, релігії; правовірні.

6. Ві́руючий який вірує в бога.

7. Набо́жний власт. релігійній людині.

8. Релігі́йний який вірить у бога; віруючий, богомільний.

9. Святобли́вий який вірить у Бога й старанно виконує всі релігійні обряди; побожний.

10. Христолю́бний, христолюби́вий відданий християнській релігії.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE

Зовнішні посилання

{{subst:Шаблон:Словник Грінченкаі сучасність|підрозділ=Факультет суспільно-гуманітарних наук}}