Відмінності між версіями «Упором»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Уп]] | [[Категорія:Уп]] | ||
| − | == | + | ==Словники== |
| − | + | '''Тлумачний словник української мови в 11-ти томах''' | |
| + | |||
| + | род. у. Дія і стан того, що упирається | ||
| + | Підбігши до кулемета, Яресько радісно вхопив його, крутнув сюди-туди – небачений, новісінький! – і, не знайшовши поблизу нічого придатного для упору, розпластався просто на землі, націлюючись услід втікачеві. (О. Гончар) | ||
| + | |||
| + | род. а, техн. Пристрій, предмет, який підтримує що-небудь, служить для упирання в нього. | ||
| + | У випадку необхідності вивішування [піднімання] автомобіля на домкраті або гідравлічному підйомнику забороняється проведення робіт без підставлення козлів і упорів, що запобігають самовільному опусканню автомобіля. (з навчальної літератури) | ||
| + | Для торцювання дощок .. влаштовують упори, які можна установлювати на певні розміри. (з навчальної літератури) | ||
| + | Упори греблі. | ||
| + | спорт. Вправа у вольтижуванні. | ||
| + | род. у, діал. Упертість. | ||
| + | Параска з упором, властивим тупій та лінивій натурі, не покидала свого звичаю. (І. Франко) | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 23:00, 22 березня 2026
Упором, нар. Силою, насильно. Він каже: «не дам коня», а я кажу: «ми упором візьмем, як не даси по волі, візьму соцьких та й відберемо упором». Новомоск. у, (Залюб.).
Словники
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
род. у. Дія і стан того, що упирається
Підбігши до кулемета, Яресько радісно вхопив його, крутнув сюди-туди – небачений, новісінький! – і, не знайшовши поблизу нічого придатного для упору, розпластався просто на землі, націлюючись услід втікачеві. (О. Гончар)
род. а, техн. Пристрій, предмет, який підтримує що-небудь, служить для упирання в нього.
У випадку необхідності вивішування [піднімання] автомобіля на домкраті або гідравлічному підйомнику забороняється проведення робіт без підставлення козлів і упорів, що запобігають самовільному опусканню автомобіля. (з навчальної літератури) Для торцювання дощок .. влаштовують упори, які можна установлювати на певні розміри. (з навчальної літератури) Упори греблі.
спорт. Вправа у вольтижуванні. род. у, діал. Упертість.
Параска з упором, властивим тупій та лінивій натурі, не покидала свого звичаю. (І. Франко)
Ілюстрації
|
|
|
|
