Відмінності між версіями «Плескач»

Версія за 00:43, 27 жовтня 2025

ПЛЕСКÁЧ, á,ч., діал.

1. Круглий плескатий виріб із тіста, перев. хліб.

Миколка жадібно п'є з глечика молоко, гризе сухий плескач (Н. Рибак); Він жував таджицького прісного плескача (Л. Первомайський);

// перен. Будь-який предмет плескатої форми. Тепер вона засинала, тільки торкнувшись щокою твердої, ніби піском набитої і в плескач розіспаної подушки (В. Собко);

2. розм. Ляпанець, ляпас.

Запишалась [Христина] перед дзеркальцем, що вона вже таки дівчина, а не яке-небудь фуркало, що його звідусіль плескачами і запотиличниками женуть старші (М. Стельмах);

3. розм., рідко. Той, хто плескає в долоні, аплодує на знак схвалення.

До артиста внадилось ще кільки студентів. Артист приймав їх і годував та частував дуже радісно, бо вони сприяли йому: з гальорки скажено викликали його на сцену й обсипали гучними навіженими аплодисментами. А такі завзятущі плескачі – це ж була вода на його млин (І. Нечуй-Левицький).

4. Український народний масовий парний танець, одним із основних елементів якого є плескання в долоні для підкреслення ритму танцю.

Плескач виконується в ритмі польки, часто має жартівливий характер (з навч. літ.); Змінюючи ритмічну структуру оплесків, манеру їх виконання, балетмейстер П. Вірський створив напрочуд цікавий дівочий варіант фольклорного танцю плескач (з навч. літ.);

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:

СЛОВНИК.ua [1]

Академічний тлумачний словник (1970—1980) sum.in.ua

СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. [2]

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т.—К.:Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 194. [3]

Ілюстрації

Медіа