Відмінності між версіями «Тьохнути»

Версія за 19:57, 26 жовтня 2025

Тьо́хнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тьо́хкати. Серце тьохнуло і замерло.

Тлумачний словник української мови

ТЬОХНУТИ, не, док. Однокр. до тьохкати. Увечері десь тьохнув соловейко на листатому клені (Вовчок, І, 1955, 183); На дереві спросоння тьохнула пташка, обриваючись з гілки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 551); Шарахнув постріл. Куля тьохнула в кущі, збила сніжок (Тют., Вир, 1964, 538); Серце в його [Грицька] якось болісно тьохнуло... (Мирний, І, 1949, 277); Вона не кохає його. Серце її ще ні разочку не тьохнуло, не обізвалося на його ласкаві речі (Л. Янов., І, 1959, 229); - А ось і Зара! - вигукнула Божена. У Тамари тьохнуло з радості серце (Хижняк, Тамара, 1959, 209); Глянув убік - одразу ж у грудях тьохнуло: ..ловила китицю горіхів на пригнутій ліщині дівчина (Вас., Вибр., 1950, 29).

Орфографічний словник української мови

тьохнути — тьо́хнути дієслово доконаного виду

Словник синонімів української мови

тьохнути — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Тлумачний словник української мови Орфографічний словник української мови Словник синонімів української мови

Зовнішні посилання