Відмінності між версіями «Тьохнути»

Версія за 19:57, 26 жовтня 2025

Тьо́хнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ тьо́хкати. Серце тьохнуло і замерло.

Тлумачний словник української мови

ТЬОХНУТИ, не, док. Однокр. до тьохкати. Увечері десь тьохнув соловейко на листатому клені (Вовчок, І, 1955, 183); На дереві спросоння тьохнула пташка, обриваючись з гілки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 551); Шарахнув постріл. Куля тьохнула в кущі, збила сніжок (Тют., Вир, 1964, 538); Серце в його [Грицька] якось болісно тьохнуло... (Мирний, І, 1949, 277); Вона не кохає його. Серце її ще ні разочку не тьохнуло, не обізвалося на його ласкаві речі (Л. Янов., І, 1959, 229); - А ось і Зара! - вигукнула Божена. У Тамари тьохнуло з радості серце (Хижняк, Тамара, 1959, 209); Глянув убік - одразу ж у грудях тьохнуло: ..ловила китицю горіхів на пригнутій ліщині дівчина (Вас., Вибр., 1950, 29).

Орфографічний словник української мови

тьохнути — тьо́хнути дієслово доконаного виду

Словник синонімів української мови

тьохнути — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Тлумачний словник української мови

Зовнішні посилання