Відмінності між версіями «Старук»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Старук, -ка, '''''м. ''Старикъ. ''Прийшов якісь старук. ''Гн. II. 106. | '''Старук, -ка, '''''м. ''Старикъ. ''Прийшов якісь старук. ''Гн. II. 106. | ||
[[Категорія:Ст]] | [[Категорія:Ст]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет музичного мистецтва і хореографії]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2026 року/Факультет музичного мистецтва і хореографії]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2026 року]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
| + | |||
Слово “старук” — це діалектизм, що означає “старий чоловік” або “старик”. Воно вживається переважно в західноукраїнських говірках і зафіксоване в кількох авторитетних словниках української мови | Слово “старук” — це діалектизм, що означає “старий чоловік” або “старик”. Воно вживається переважно в західноукраїнських говірках і зафіксоване в кількох авторитетних словниках української мови | ||
Версія за 19:36, 26 жовтня 2025
Старук, -ка, м. Старикъ. Прийшов якісь старук. Гн. II. 106.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Слово “старук” — це діалектизм, що означає “старий чоловік” або “старик”. Воно вживається переважно в західноукраїнських говірках і зафіксоване в кількох авторитетних словниках української мови Частина мови: іменник, чоловічий рід, істота. Значення: старий чоловік, дід, старик — у розмовній або діалектній формі. Походження: слово має корінь “стар-”, як і “старий”, “старість”, “старик”. Суфікс “-ук” додає відтінок зменшення або фамільярності. Вживання: зустрічається в народній мові, фольклорі, літературі, особливо в текстах, що передають західноукраїнське мовлення. Приклад вживання: “Прийшов якийсь старук і сів край печі, мовчки слухаючи балачки молодих.” (Умовний приклад, стилізований під народну оповідь)
