Відмінності між версіями «Кельбух»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Ке́льбух, -ха, '''''м. ''= '''Тельбух. '''''Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап’яв''Мнж. 13. | '''Ке́льбух, -ха, '''''м. ''= '''Тельбух. '''''Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап’яв''Мнж. 13. | ||
[[Категорія:Ке]] | [[Категорія:Ке]] | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Версія за 10:33, 18 квітня 2025
Зміст
Словник Грінченка
Ке́льбух, -ха, м. = Тельбух. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап’явМнж. 13.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Великий словник української мови
ТЕ́ЛЬБУХИ, ів, мн. (одн. тельбух, а, чол.). Внутрішні органи вбитої тварини (шлунок, кишки тощо). Іванов здер з птаха шкіру, вирвав і викинув геть тельбухи (Іван Багмут, Опов., 1959, 45); Собаки з гарчанням волочать по садку свинячі тельбухи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 328); // зневажл. Про внутрішні органи людини. [Василь:] Дай води напитись. [Лукія:] Хіба так дуже пашить у тельбухах? Напийся (Марко Кропивницький, II, 1958, 117); Лікар, як на біду, прописав йому блювотне. Від цього вивертало геть усі тельбухи (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляна, 1958, 64).
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ТЕ́ЛЬБУХ див. тельбухи.
Ілюстрації
Медіа
