Відмінності між версіями «Огнина»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(додавання прикладів з сучасних словників)
 
Рядок 17: Рядок 17:
  
 
[[Категорія:Ог]]
 
[[Категорія:Ог]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет української філології, культури і мистецтва]]
 +
[[Категорія:Слова 2025 року]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] [[Категорія:Слова 2025 року]]

Поточна версія на 11:59, 15 квітня 2025

Огни́на, -ни, ж. Искра. ХС. III. 53.

Сучасні словники

Словник української мови в 11 томах (академічний)

У цьому фундаментальному тлумачному словнику слово «огнина» подається з таким основним значенням: «Полум’я, вогонь», зазвичай поетичне або книжне слово. Це слово вживається не в побутовій мові, а переважно в літературному, художньому, особливо в поетичному стилі. Зазначається, що огнина — це вогняне світло, жар, яскраве палахкотіння, що викликає сильне емоційне враження "Огнина палахкотіла над лісом…" "Його очі — як огнина в темряві!"

Словопедія, Мислово, r2u.org.ua

У сучасних ресурсах слово «огнина» залишається зареєстрованим як рідковживане, архаїчне або поетичне, з прямим значенням: «вогонь», «полум’я», а також у переносному значенні: «вогняне сяйво», «спалах пристрасті», «сила емоції». Іноді тлумачення супроводжується позначками «поетичне», «високе», або «застаріле». У літературі XX століття, зокрема в поезії, це слово використовується для створення піднесеної, образної картини, часто в контрасті до темряви, холоду, смерті тощо.