Відмінності між версіями «Ритися»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ритися, риюся, -єшся, '''''гл. ''Рыться, копаться. ''Кабан риється у хамло. ''Рудч. Ск. І. 24. | '''Ритися, риюся, -єшся, '''''гл. ''Рыться, копаться. ''Кабан риється у хамло. ''Рудч. Ск. І. 24. | ||
[[Категорія:Ри]] | [[Категорія:Ри]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | РИТИСЯ, риюся, риєшся, недок. 1. Розривати, розпушувати що-небудь рихле або сипке, копатися в ньому. Раз півень, риючись даремно у садку. Побачив ворох жита на току І зараз кинувся туди хазяйнувати, Ще й Курочку покликав помагати (Гл., Вибр., 1951, 154); І житла, і люди, що вічно риються в землі, прийняли, ввижалось Раїсі, колір землі (Коцюб., І, 1955, 309); Біля хлівчиків то тут, то там рилися поросята, греблися кури (Хор., Ковила, 1960, 14). | ||
| + | 2. розм. Перебирати, перекладати, ворушити що-небудь, шукаючи щось. Мотря, стогнучи, встала, відхилила скриню, довгенько рилася, поки знайшла гроші (Мирний, І, 1949, 242); Дома, в своїй робочій кімнаті, Карл застав чотирьох штурмовиків. Вони рилися в його майстерні (Ле, Опов.., 1950, 61); - От зараз я розшукаю їхній список, вони всі в мене переписані, - заметушився хлопець і почав ритися в своєму портфелі (Ів., Вел. очі, 1956, 92). | ||
| + | 3. розм. Переглядати твори, книжки, вивчати їх, дістаючи потрібну інформацію. І тепер вони тут сидять, у книжках риються, всю велику.. невпорядковану бібліотеку отця Попеля до коріння перевертають та шукають, що кому потрібно (Л. Укр., V, 1956, 369); Улас гарячково рився в підручнику, шукаючи ті місця, де описується значення.. терміна (Тют., Вир, 1964, 52). | ||
| − | + | 4. перен. Докладно аналізувати що-небудь. Оце рився [Артем] в спогадах про своє з батьком життя і як живий весь час перед ним був отодішній батько (Головко, II, 1957, 391); Як він не рився в них [сказаних словах], як не чіплявся, він не знаходив там чогось особливого, що б могло смертельно образити людину (Тют., Вир, 1964, 142). | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 08:05, 13 квітня 2025
Ритися, риюся, -єшся, гл. Рыться, копаться. Кабан риється у хамло. Рудч. Ск. І. 24.
Зміст
Сучасні словники
РИТИСЯ, риюся, риєшся, недок. 1. Розривати, розпушувати що-небудь рихле або сипке, копатися в ньому. Раз півень, риючись даремно у садку. Побачив ворох жита на току І зараз кинувся туди хазяйнувати, Ще й Курочку покликав помагати (Гл., Вибр., 1951, 154); І житла, і люди, що вічно риються в землі, прийняли, ввижалось Раїсі, колір землі (Коцюб., І, 1955, 309); Біля хлівчиків то тут, то там рилися поросята, греблися кури (Хор., Ковила, 1960, 14).
2. розм. Перебирати, перекладати, ворушити що-небудь, шукаючи щось. Мотря, стогнучи, встала, відхилила скриню, довгенько рилася, поки знайшла гроші (Мирний, І, 1949, 242); Дома, в своїй робочій кімнаті, Карл застав чотирьох штурмовиків. Вони рилися в його майстерні (Ле, Опов.., 1950, 61); - От зараз я розшукаю їхній список, вони всі в мене переписані, - заметушився хлопець і почав ритися в своєму портфелі (Ів., Вел. очі, 1956, 92).
3. розм. Переглядати твори, книжки, вивчати їх, дістаючи потрібну інформацію. І тепер вони тут сидять, у книжках риються, всю велику.. невпорядковану бібліотеку отця Попеля до коріння перевертають та шукають, що кому потрібно (Л. Укр., V, 1956, 369); Улас гарячково рився в підручнику, шукаючи ті місця, де описується значення.. терміна (Тют., Вир, 1964, 52).
4. перен. Докладно аналізувати що-небудь. Оце рився [Артем] в спогадах про своє з батьком життя і як живий весь час перед ним був отодішній батько (Головко, II, 1957, 391); Як він не рився в них [сказаних словах], як не чіплявся, він не знаходив там чогось особливого, що б могло смертельно образити людину (Тют., Вир, 1964, 142).
Ілюстрації
|
|
|
|
