Відмінності між версіями «Пень»

Поточна версія на 21:22, 3 листопада 2015

Пень, -пня, м. Пень. Голий, як пень. Ном. Ой пішов Опанас по горілку для нас, зачепився за пень та й стояв увесь день. Нп. Пнем ста́ти, на пню стати. Упорствовать, заупрямиться. Внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря. МВ. (О. 1862. III. 45). У-пень. До чиста, совершенно. Рубати упень увесь народ. ЗОЮР. І. 120. Ляхів, мостивих панів, упень рубайте. Макс. Та бодай же ти, корчмо... та й упень згоріла. Грин. III. 286. На пні хліб. Хлѣбъ на корню. Посивіти на пні. Состарѣться въ дѣвушкахъ. А що мені з того, що ви всі три посивієте на пні. Левиц. І. 306. 2) При укладкѣ сноповъ въ кладню (см.): каждый изъ четырехъ сноповъ, которые ставятъ въ центрѣ возлѣ остреви. Шух. I. 166. Ум. Пеньок, пеньочок. Стоїть у лісі на пеньку якийсь чоловік, а кругом того пенька вовк так скаче, так скаче, хоче його з’їсти. Рудч. Ск. І. 72. Мати собі на пеньку. Имѣть въ виду. Ольгоп. у.

Сучасний словник

ПЕНЬ, пня. чол. 1. Нижня частина стовбура дерева, яка залишилась на корені після того, як дерево зрубали, спиляли, зламали і т. ін. Ще хлопцем Лаврін прищепив своїми руками щепу на старому пні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 377); Дуби вмирають. Та й по смерті Коріння їхнє розпростерте За рідну землю пні тримає, Немов і смерті в них немає (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 16); * У порівняннях. Лисиця так мовля Ослові: — Дивися, як там Лев здиха,.. Мабуть, його ввесь світ боявся... Тепер лежить, неначе пень, І ніч, і день (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 15); // перен., розм. Про нерозумну або байдужу до всього, до всіх людину. Велик пень, та дурень (Номис, 1864, № 6341). ♦ До пня — цілком, повністю, дощенту. [Ярослав:] Встає полків залізная стіна, Щоб нашу Русь од хижаків південних Оборонить і знищить їх до пня (Іван Кочерга, Я. Мудрий, 1951, 115); Зайнялась і згоріла до пня хата (Вітчизна, 3, 1964, 210); На пні — у нескошеному вигляді (про хліб, трави); незірваний (про овочі, плоди). Люди вкрили панський лан і хапали панське жито, а людське стояло на пні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 185); Насіння [соняшника], доспіле на пні, важке, жирне, мов волоський горіх (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 335); Коли плоди доспівали, їх продавали на пні крамарям (Василь Кучер, Зол. руки, 1948, 92); Стояти (сидіти) як пень — стояти (сидіти) не рухаючись, бездумно, нічого не розуміючи. Рибалка труситься, стоїть як пень, Не розшолопає — чи ніч, чи день... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 113); Гнат не пручався — він стояв, як покірна дитина, або, краще, як пень, з котрим можна все зробити (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 74); Через пень колоду (пень-колоду) [валити] — як-небудь, недбало робити що-небудь. Чи вже ж через пень-колоду валити! (Номис, 1864, № 5253); — Як я вчився? Так, через пень-колоду. Де вже про медаль думати (Олесь Донченко, V, 1957, 504); Як на пню стати; Як на пень з'їхати — упертися, затятися. От же як стара одмагалась! А внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря! (Марко Вовчок, I, 1955, 112); Як пень — виражає повноту якої-небудь якості, стану і т. ін. Дурний, як пень (Номис, 1864, № 6230); Були Троянці п'яні, ситі, Кругом обуті і обшиті, Хоть голі прибрели, як пень (Іван Котляревський, I, 1952, 78); Як до котрого обізвешся, то він тобі мовчить, як пень (Леся Українка, I, 1951, 407); О, всемогуча пісне! Твоєму чарові лише глухий, як пень, Не підкоряється (Максим Рильський, II, 1946, 144). 2. розм. Те саме, що пеньок 2. Верхня його губа, накрита пристриженим.. вусом, піднеслася трохи від долішньої і відслонила чотири пні передніх зубів (Марко Черемшина, Тв., 1960, 99). 3. діал. Вулик. Зразу за колгоспним двором починається сад — на сотні гектарів, у саду пасіка — на тисячу пнів (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 138).

Фразеологічний словник

ПЕНЬ

вали́ти че́рез пень коло́ду. Робити що-небудь недбало, незграбно, без належного старання та вміння. Дарма колоду через пень валити (Укр.. присл..).

до пня. Зовсім, повністю, дощенту. (Ярослав:) Встає полків залізная стіна, щоб нашу Русь од хижаків південних Оборонить і знищить їх до пня (І. Кочерга); Зайнялась і згоріла до пня хата (З журналу). до пенька́. Хома послав Луку в свій ліс надрати лика; А мій Лука за ликом увесь ліс очистив, до пенька! (Л. Боровиковський).

на пні. 1. У нескошеному, незрізаному вигляді (про хліб, траву, дерево і т. ін.). План же у Бердника був такий: пробравшися на верховину, купити на пні за дешеву ціну в знайомих гуцулів лісу на хату (І. Муратов); Вболівав (Твердохліб) серцем, коли не було дощу і нещадний суховій палив на пні пшеницю під час наливу зерна (І. Цюпа); // Незірваний, незібраний і т. ін. (про овочі, плоди і под.). Коли плоди доспівали, їх продавали на пні крамарям (В. Кучер); Виноград було зібрано лише частково. Решта пріла на пні (О. Гончар). 2. перен., зі сл. поси́віти, залиши́тися і т. ін. Незайманий. — Я стою на тім, щоб усі панни не йшли заміж. Нехай лучче (краще) посивіють на пні, як мають терпіти од деспотизму мужчин (І. Нечуй-Левицький).

на пні лама́ти кого, що. Докорінно змінювати когось, щось або руйнувати що-небудь. Докіль (доки) життя тяжким нас давить валом, На пні ламає силою страшною… Ох, загніздись на дні душі моєї, Важкая думо! (І. Франко).

пеньо́к (пень) з очи́ма, грубо, фам. Нетямущий, безтолковий, дурнуватий. — Що ж ти, старий пеньок з очима, і далі мене не зрозумів. Репетував багато, а що й до чого — ніяк не збагнеш (З журналу).

підру́бувати (підрі́зувати, підріза́ти, підко́шувати і т. ін.) / підруба́ти (підрі́зати, підкоси́ти і т. ін.) на пні кого. Створювати кому-небудь великі перешкоди для здійснення чогось; підривати чиєсь економічне становище. — Тепер на самому хлібі землевласник не проживе: американська пшениця і високе німецьке мито на хліб підрубали нас на пні (М. Стельмах).

пропа́сти на пні. Не зібрати (про врожай). Пішли дощі і морква вся пропала на пні (З усн. мови). пропа́ло на пні, безос. Сяк-так, з горем пополам, а порою з бідою, посіяли ми. А як прийшлось врожай збирати (а вродив він у нас добрий!) — хоч плач! Не йдуть робить і край! Так і пропало на пні (Нар. опов.).

че́рез пень-коло́ду. Абияк, не так як треба. — Відмінники дивилися на свого вчорашнього побратима співчутливо, а ті, хто вчився через пень-колоду, з радістю чекали на те, що їхнього полку прибуде (Григір Тютюнник); — Чоловік тоді правильний, коли своє місце знаходить на Землі. Дивись, інший і не дурний, і учений, а все у нього через пень-колоду виходить, бо свого не найшов (М. Стельмах); Адже намагаюся робити все найкраще, весь напружуюся.., а виходить через пень-колоду (М. Ю. Тарновський). че́рез пень у коло́ду. Парубок був той як парубок: усіх веселив, умів сказати й приказати, робота горіла в руках. А зараз ходить, як чорная хмара: не говіркий, робить через пень у колоду (М. Ю. Лазорський).

як (мов, ні́би і т. ін.) пень. 1. Уживається для підсилення, підкреслення якої-небудь ознаки, дії, якогось стану і т. ін.; дуже. Даремно прислухається (дуб). Однаково нічого не почує, бо вже глухий як пень (Ю. Збанацький); // Зовсім. — Сидиш, Катюшо, і лаєшся — запросив у гості, а сам, старий чорт, мовчить як пень (В. Собко); Зажурився дяк, немає порадників, сидить на призьбі сам як пень (М. Лазорський). 2. зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т. ін. Бездумно, бездіяльно, нічого не розуміючи. Рибалка труситься, стоїть як пень. Не розшолопає — чи ніч, чи день (Л. Глібов); Гнат не пручався — він стояв, як покірна дитина, або, краще, як пень, з котрим можна все зробити (М. Коцюбинський). як пеньо́к. — А я чогось не вмію плакати,— довірливо признався вчитель.— Ще малим, коли мене били, мовчав як пеньок (М. Стельмах); — О, та у вас тут і помічники є!.. Тільки чого це він сидить як пеньок? (Григорій Тютюнник).

як на пню ста́ти. Упертися, настійно вимагаючи чого-небудь. От же як стара одмагалась! А внучечка як на пню стала: лікаря та й лікаря! (Марко Вовчок).

Ілюстрації

Медіа