Відмінності між версіями «Цілити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 60: Рядок 60:
  
 
6. Слово «поцілунок» споріднене зі словом «цілити» (у значенні лікувати), адже колись вважалося, що поцілунок може «зцілювати» від болю та суму.
 
6. Слово «поцілунок» споріднене зі словом «цілити» (у значенні лікувати), адже колись вважалося, що поцілунок може «зцілювати» від болю та суму.
 
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет психології, соціальної роботи та спеціальної освіти]]
 
[[Категорія:Слова 2025 року]]
 
[[Категорія:Слова 2025 року]]

Поточна версія на 09:48, 27 квітня 2025

Цілити, -лю, -лиш, гл. Цѣлить, мѣтить. Цілив в ворону, та попав в корову. Ном. № 1784.

Цілити, -лю, -лиш, гл. Исцѣлять.

Сучасні словники

Словник.ua

ЦІЛИТИ

1. Те саме, що цілитися.

Цілив в ворону, та попав в корову (Номис, 1864, № 1784); - Що оглянеться він [арештант], - а очі аж горять,- я все в нього цілю, все в нього цілю. Та так аж до села довів (Хотк., І, 1966, 88); Невідомий, сховавшись за стовбуром, цілить жінці просто в голову... - Гей, - гукає Явдоха.- Гей, не стріляй! (Донч., III, 1956, 54).

2. перен. Мати на увазі кого-, що-небудь, натякати на когось, щось.

[Ізоген:] Наш ворог тямить, чим держиться церква,- і вже не важить на овець, лиш цілить у пастирів, щоб розточить отару (Л. Укр., III, 1952, 297); Остапчук прекрасно розумів, куди цілить Данилевський. Який секретар райкому не хотів би, щоб строки в нього були справні, тим більше, коли відомості йдуть в обласні організації (Жур., Вечір.., 1958, 161); - А вся ця нерозпорядливість від чого? - люто витріщається Барильченко.- Думаєте, від нестачі ума? Від риб'ячого серця - ось від чого! Ця розмова безпосередньо цілила вже в особу виконроба товариша Красулі (Гончар, Тронка, 1963, 275).

3. Виліковувати, вигоювати.

Узявся він рани душевні цілити І ліки змінив на перо: Розгублений батько, знедолені діти Знайшли в його слові добро (М. Тарн., З дал. дороги, 1961, 166); Як добре слово треба нам у радості і в горі. Як зогріває і цілить воно в такі хвилини (Дор., Три богатирі, 1959, 71).

Ілюстрації

Zcilennya-dlya-vichnosti.jpg TYHJKMsd.jpeg YHJklsdfg.jpg


Медіа

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=цілити

https://youtu.be/bv7-YreYF-U?si=paGvMyD2JYHCh8kA

https://youtu.be/c8l0I-FxxT0?si=9HUuQz0CiYSZJNpb

Див. також

https://wiki.kubg.edu.ua/Цілитися

Цікаві факти або додаткова інформація

1. У народній культурі знахарів і травників називали «цілителями», оскільки вони не лише лікували фізично, а й відновлювали гармонію людини з природою.

2. У художній літературі слово «цілити» часто вживається в переносному значенні, наприклад: «Слово, що цілить душу» – тобто заспокоює, лікує від переживань.

3. У військовій справі та мисливстві вміння «цілити» визначала влучність стрільця, і цей термін був надзвичайно важливим для воїнів.

4. Існують стійкі вислови: «цілити просто в серце» (емоційно впливати на людину) або «цілити на успіх» (прагнути досягти мети).

5. У деяких давніх текстах процес зцілення прирівнювали до стрільби: як стріла точно влучає в ціль, так і лікування має потрапити в корінь проблеми.

6. Слово «поцілунок» споріднене зі словом «цілити» (у значенні лікувати), адже колись вважалося, що поцілунок може «зцілювати» від болю та суму.