Відмінності між версіями «Лютуватися»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лютуватися -66-1521459799.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лютуватися -66-1521459799.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лютуватися0 a73bcb25.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лютуватися0 a73bcb25.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Лютуватися.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 15:35, 19 березня 2025
Лютува́тися, -туюся, -єшся, гл. 1) = Лютувати 1. 2) Паяться.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ЛЮТУВА́ТИСЯ,
у́юся, у́єшся, недок.
- Те саме, що лютува́ти – Не лютуйся, Шльомо, – успокоюють його робітники. – Ми лиш того прийшли сюди, щоби тобі сказати, що не будемо більше робити! (І. Франко);
- Негода зруйнувала усі мої плани. Я лютувавсь не менш за негоду, і хоч сьогодні втихомирилось.., навіть одлига, а в серці мому [моєму] таки лишився жаль за втраченим часом (М. Коцюбинський);
- Погляду її вiн не побачив, тiльки велику вiгтясту тiнь, що закрила її обличчя, наче вiдтяло голову i лiву руку. Вiн вiдчував, що вона лютувалася (О. Ульяненко).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/{Факультет журналістики]]
