Відмінності між версіями «Пастух»
(Створена сторінка: '''Пастух, -ха, '''''м. ''Пастухъ. ''А овечка й каже: то ж то треба пастуха слухать, як пасе. ''Рудч....) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | |||
| + | ==Словник Грінченка== | ||
| + | |||
'''Пастух, -ха, '''''м. ''Пастухъ. ''А овечка й каже: то ж то треба пастуха слухать, як пасе. ''Рудч. Св. І. 41. Ум. '''Пастушок. ''' | '''Пастух, -ха, '''''м. ''Пастухъ. ''А овечка й каже: то ж то треба пастуха слухать, як пасе. ''Рудч. Св. І. 41. Ум. '''Пастушок. ''' | ||
[[Категорія:Па]] | [[Категорія:Па]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | <big>'''[http://sum.in.ua/s/pastukh Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]'''</big> | ||
| + | |||
| + | '''ПАСТУ́Х''', ''а, чол.'' Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін. На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Гнат Хоткевич, I, 1966, 90); На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Олесь Донченко, II, 1956, 62). ''Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 91.'' | ||
| + | |||
| + | '''Синоніми та їх значення:''' | ||
| + | |||
| + | '''ТАБУ́ННИК''', ''а, чол.'' Той, хто наглядає за табуном (у 1 знач.) на випасі. — Навіщо ти їх годуєш? — здивувалися табунники. — Що це? — Овес. Росіяни завжди годують коні вівсом. Він ситніший за сіно. Від нього коні міцнішають, — відповів Рахім (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 352). | ||
| + | |||
| + | '''СТА́ДНИ́К''', ''а, чол.'' | ||
| + | '''1.''' ''заст.'' Пастух (перев. при табуні). Вже панський стадник Опанас, Покинувши товар, що пас, 3 кишені витягнув сопілку (Євген Гребінка, I, 1957, 57). | ||
| + | '''2.''' ''діал.'' Плідник (жеребець або бик) при стаді. | ||
| + | |||
| + | '''ЧЕРЕДНИ́К''', ''а, чол.'' Людина, яка пасе череду; пастух. Чередники хльоскали батогами, підганяючи останніх у череді корів (Степан Васильченко, II, 1959, 379); Тимко під'їхав до артільного двору, коли вже зовсім звечоріло і чередник гнав з поля овець (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 35); ''* Образно''. Зійшла перша вечірня зірка, а за нею друга, і виплив дворогий чередник їхній — місяць (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 12). | ||
| + | |||
| + | '''ВОЛОПА́С''', ''а, чол.'' Той, хто пасе воли. І тільки волопас там [у руїнах] сходить на чолі Важкої череди в години водопою (Микола Зеров, Вибр., 1966, 467); Вона [змія рабства] віками, хижа й ласа, І хлібороба й волопаса Стискала закрутом слизьким (Максим Рильський, Сад.., 1955, 80). | ||
| + | |||
| + | '''ВІВЧА́Р''', ''я, чол.'' | ||
| + | '''1.''' Той, хто доглядає овець; овечий пастух, чабан. Був на селі Вівчар Тарас; Він панових овечок пас (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 78); Ой, по горі, по горі Гонять вівці вівчарі (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 199). | ||
| + | '''2.''' Той, хто займається вівчарством. | ||
| + | |||
| + | '''ВАТАГ''', ''а, чол.'' | ||
| + | 1. Той, хто керує ватагою; ватажок. Попереду молодий ватаг На воронім коні грає (Павло Чубинський, V, 1874, 1052). | ||
| + | 2. Старший чабан. Згадуються йому оповідання вівчарського ватага (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 259). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pastux1.jpg|x240px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pastux2.jpg|x240px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pastux3.jpg|x240px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pastux4.jpg|x240px]] | ||
Версія за 17:14, 21 листопада 2015
Словник Грінченка
Пастух, -ха, м. Пастухъ. А овечка й каже: то ж то треба пастуха слухать, як пасе. Рудч. Св. І. 41. Ум. Пастушок.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПАСТУ́Х, а, чол. Той, хто пасе стадо, череду, отару і т. ін. На далекому обрії засвітилося багаття — то пастухи розпалили вогнище (Гнат Хоткевич, I, 1966, 90); На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Олесь Донченко, II, 1956, 62). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 91.
Синоніми та їх значення:
ТАБУ́ННИК, а, чол. Той, хто наглядає за табуном (у 1 знач.) на випасі. — Навіщо ти їх годуєш? — здивувалися табунники. — Що це? — Овес. Росіяни завжди годують коні вівсом. Він ситніший за сіно. Від нього коні міцнішають, — відповів Рахім (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 352).
СТА́ДНИ́К, а, чол. 1. заст. Пастух (перев. при табуні). Вже панський стадник Опанас, Покинувши товар, що пас, 3 кишені витягнув сопілку (Євген Гребінка, I, 1957, 57). 2. діал. Плідник (жеребець або бик) при стаді.
ЧЕРЕДНИ́К, а, чол. Людина, яка пасе череду; пастух. Чередники хльоскали батогами, підганяючи останніх у череді корів (Степан Васильченко, II, 1959, 379); Тимко під'їхав до артільного двору, коли вже зовсім звечоріло і чередник гнав з поля овець (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 35); * Образно. Зійшла перша вечірня зірка, а за нею друга, і виплив дворогий чередник їхній — місяць (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 12).
ВОЛОПА́С, а, чол. Той, хто пасе воли. І тільки волопас там [у руїнах] сходить на чолі Важкої череди в години водопою (Микола Зеров, Вибр., 1966, 467); Вона [змія рабства] віками, хижа й ласа, І хлібороба й волопаса Стискала закрутом слизьким (Максим Рильський, Сад.., 1955, 80).
ВІВЧА́Р, я, чол. 1. Той, хто доглядає овець; овечий пастух, чабан. Був на селі Вівчар Тарас; Він панових овечок пас (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 78); Ой, по горі, по горі Гонять вівці вівчарі (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 199). 2. Той, хто займається вівчарством.
ВАТАГ, а, чол. 1. Той, хто керує ватагою; ватажок. Попереду молодий ватаг На воронім коні грає (Павло Чубинський, V, 1874, 1052). 2. Старший чабан. Згадуються йому оповідання вівчарського ватага (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 259).
Ілюстрації
|
|
|
|
