Відмінності між версіями «Зверхність»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Зв]] | [[Категорія:Зв]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | 1. Переважаюча, провідна роль кого-, чого-небудь. Для нас принципіально не може бути сумніву в тому, що повинна бути зверхність комуністичної партії (Ленін, 31, 1951, 328); | ||
| + | // рідко. Право керувати, наказувати, вимагати; влада. Генуезці в Криму були змушені визнати зверхність золото ординських ханів (Історія СРСР, I, 1956, 111); Почали заїздитися [владики] і радити, як би увільнити себе від зверхності патріарха (Іван Франко, XVI, 1955, 418). Під зверхністю — на чолі, під проводом, під владою. Найбільшими східнослов'янськими державами стали Київське і Новгородське князівства, які об'єдналися в IX ст. під зверхністю Києва (Історія УРСР, I, 1953, 49). | ||
| + | 2. Наявність особливих, вищих якостей порівняно з ким-, чим-небудь; | ||
| + | // Перевага над ким-, чим-небудь; вищість. Він нічим не підкреслював своєї зверхності над нами, й завжди ми бачили його в своєму колі як рівного серед рівних (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 25); Він знав, що як тепер не візьме моральної зверхності над Філіпчуком, то втратить всякий авторитет в очах товаришів (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 486); Він з властивою йому зверхністю похвалив роботи Сергія (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 254); Жестом зверхності він [канцлер] запропонував козакові сісти на лаві, біля стола (Іван Ле, Наливайко, 1957, 22); | ||
| + | // Надмірна впевненість у собі, в своїх силах, здібностях, можливостях і т. ін.; зарозумілість. Входив сюди Баб'як бундючний, певний своєї зверхності і сили, а виходив, як побитий пес (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 154). | ||
| + | 3. Надмірна гордість; пиха. Осолінська зблідла. Гнів ображеної панської зверхності і неприхована злоба ворога на мить блиснули в її очах (Яків Качура, Вибр., 1953, 158); | ||
| + | // Зневага, презирливе ставлення до навколишніх. Мінялись хазяї, але не мінялися опаска і недовіра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах, що завжди нагадували йому: «За що ж ми тобі гроші платим?» (Михайло Стельмах, II, 1962, 34). | ||
| + | =Ілюстрації= | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|Ssi35vNuWlU}} | ||
| + | ==Іншими мовами== | ||
| + | superiority (англійська) | ||
| + | ==Див. також== | ||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | https://sum.in.ua/ | ||
| + | https://slova.com.ua/word/%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C | ||
| − | + | ==Зовнішні посилання== | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет української філології, культури і мистецтва]] | ||
Версія за 15:39, 20 лютого 2025
Зверхність, -ности, ж. 1) Верховность. Гаряча моя прихильність до них давала мені право їм дорекати і присвоювати собі ніби якусь над ними зверхність. К. ХП. 11.
Зміст
Сучасні словники
1. Переважаюча, провідна роль кого-, чого-небудь. Для нас принципіально не може бути сумніву в тому, що повинна бути зверхність комуністичної партії (Ленін, 31, 1951, 328); // рідко. Право керувати, наказувати, вимагати; влада. Генуезці в Криму були змушені визнати зверхність золото ординських ханів (Історія СРСР, I, 1956, 111); Почали заїздитися [владики] і радити, як би увільнити себе від зверхності патріарха (Іван Франко, XVI, 1955, 418). Під зверхністю — на чолі, під проводом, під владою. Найбільшими східнослов'янськими державами стали Київське і Новгородське князівства, які об'єдналися в IX ст. під зверхністю Києва (Історія УРСР, I, 1953, 49).
2. Наявність особливих, вищих якостей порівняно з ким-, чим-небудь; // Перевага над ким-, чим-небудь; вищість. Він нічим не підкреслював своєї зверхності над нами, й завжди ми бачили його в своєму колі як рівного серед рівних (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 25); Він знав, що як тепер не візьме моральної зверхності над Філіпчуком, то втратить всякий авторитет в очах товаришів (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 486); Він з властивою йому зверхністю похвалив роботи Сергія (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 254); Жестом зверхності він [канцлер] запропонував козакові сісти на лаві, біля стола (Іван Ле, Наливайко, 1957, 22); // Надмірна впевненість у собі, в своїх силах, здібностях, можливостях і т. ін.; зарозумілість. Входив сюди Баб'як бундючний, певний своєї зверхності і сили, а виходив, як побитий пес (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 154).
3. Надмірна гордість; пиха. Осолінська зблідла. Гнів ображеної панської зверхності і неприхована злоба ворога на мить блиснули в її очах (Яків Качура, Вибр., 1953, 158); // Зневага, презирливе ставлення до навколишніх. Мінялись хазяї, але не мінялися опаска і недовіра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах, що завжди нагадували йому: «За що ж ми тобі гроші платим?» (Михайло Стельмах, II, 1962, 34).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Іншими мовамиsuperiority (англійська) Див. такожДжерела та літератураhttps://sum.in.ua/ https://slova.com.ua/word/%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Зовнішні посилання |
