Відмінності між версіями «Побийпес»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:ManCatching_06022025.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 21:28, 7 лютого 2025
''''Поби́йпес, -пса, м. = Гицель. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Побийпес — це гицель, людина, чия робота пов'язана з відловом і знищенням бродячих собак. У народній уяві така постать оповита похмурістю й навіть страхом, адже він виконує справу, від якої більшість відвертається. Побийпес — це більше, ніж просто гицель. Це образ, що несе в собі ідею суворої необхідності, байдужості до чужого болю та неминучості долі для тих, кого вважають зайвими у світі людей.
Ілюстрації
|
|
|
|
