Відмінності між версіями «Дрімливий»

Поточна версія на 13:44, 3 грудня 2024

Дрімливий, -а, -е. Наводящій сонъ. Мил. 37. Ой спи, дитя, без сповиття, поки мати з поля прийде та принесе три квіточки: одна буде дрімливая, друга буде сонливая, а третя щасливая. Макс. (1849), 95. Вітрець дрімливий якийсь паше. МВ. II. 78.

Сучасні словники

ДРІМЛИВИЙ, а, е.

1. нар.-поет. Схильний до дрімоти; який постійно дрімає, охоплений дрімотою. Аж свекруха йде, Як змія гуде: «Сонливая-дрімливая, До роботи лінивая, Невістко моя!» (Нар. лірика, 1956, 287); Купили [повстанці] коней вороних... Щоб гривами вкривали їх від кулі і роси. В годину б тяжку серед нив Іржали в головах, Щоб ока світлого не пив Дрімливий ворон-птах (Мал., І, 1956, 208).

2. Який викликає, навіває дрімоту. День парний, дрімливий, сонечко парить, наче з-за туману (Вовчок, VI, 1956, 325); Ні, я не порушу дрімливої тиші, Йдучи цим маленьким двором (Бажан, Роки, 1957, 199).

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання