Відмінності між версіями «Дрімливий»
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7syz3s-kzhool5z3e7tok6eo6mlwol367dpwiue.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:7syz3s-kzhool5z3e7tok6eo6mlwol367dpwiue.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:218px-153398.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:218px-153398.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Подрімати.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 13:42, 3 грудня 2024
Дрімливий, -а, -е. Наводящій сонъ. Мил. 37. Ой спи, дитя, без сповиття, поки мати з поля прийде та принесе три квіточки: одна буде дрімливая, друга буде сонливая, а третя щасливая. Макс. (1849), 95. Вітрець дрімливий якийсь паше. МВ. II. 78.
Зміст
Сучасні словники
ДРІМЛИВИЙ, а, е.
1. нар.-поет. Схильний до дрімоти; який постійно дрімає, охоплений дрімотою. Аж свекруха йде, Як змія гуде: «Сонливая-дрімливая, До роботи лінивая, Невістко моя!» (Нар. лірика, 1956, 287); Купили [повстанці] коней вороних... Щоб гривами вкривали їх від кулі і роси. В годину б тяжку серед нив Іржали в головах, Щоб ока світлого не пив Дрімливий ворон-птах (Мал., І, 1956, 208).
2. Який викликає, навіває дрімоту. День парний, дрімливий, сонечко парить, наче з-за туману (Вовчок, VI, 1956, 325); Ні, я не порушу дрімливої тиші, Йдучи цим маленьким двором (Бажан, Роки, 1957, 199).
Ілюстрації
|
|
|
|
