Відмінності між версіями «Умняти»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | '''УМИНАТИ1 (ВМИНАТИ)''', аю, аєш, недок., УМ'ЯТИ (ВМ'ЯТИ) і діал. '''УМНЯТИ''', умну, умнеш, док., перех . 1. Мнучи, робити м'яким. Ум'яти жменю прядива. | ||
| + | 2. розм. Їсти швидко, із смаком, жадібно, багато. Скоро їжа була готова, і зголоднілий козак почав вечеряти, уминаючи все, що ставили на стіл (Добр., Очак. розмир, 1965, 186); Лисиця десь м'ясця дістала. Тихесенько прибігла під стіжок - Ум'яла більшенький шматок, А менший у сінце сховала... (Гл., Вибр., 1951, 11); Він видудлив молоко, умняв булочку (Ю. Янов., ІІ, 1954, 113). | ||
| + | @ За обидві щоки уминати див. щока; Уминає (уминав, уминають, уминали і т. ін. ), аж за вухами лящить (лящало) - їсть (їв, їдять, їли і т. ін.) з великим апетитом, жадібно. Він.. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Мирний, І, 1954, 297); Діти так уминали пісну страву, що аж за вухами лящало (Стельмах, І, 1962, 207); Уминати на всі заставки - їсти з великим апетитом, жадібно. Мале дівча, повертаючись, навіть усміхнулось, зиркнувши на його і побачивши, що він на всі заставки уминав принесену їжу (Досв., Гюлле, 1961, 26). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 21:23, 21 листопада 2024
Умняти, умну, -неш, гл. = Ум’яти. Подала курку, вони її умняли. Мнж. 92.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках УМИНАТИ1 (ВМИНАТИ), аю, аєш, недок., УМ'ЯТИ (ВМ'ЯТИ) і діал. УМНЯТИ, умну, умнеш, док., перех . 1. Мнучи, робити м'яким. Ум'яти жменю прядива. 2. розм. Їсти швидко, із смаком, жадібно, багато. Скоро їжа була готова, і зголоднілий козак почав вечеряти, уминаючи все, що ставили на стіл (Добр., Очак. розмир, 1965, 186); Лисиця десь м'ясця дістала. Тихесенько прибігла під стіжок - Ум'яла більшенький шматок, А менший у сінце сховала... (Гл., Вибр., 1951, 11); Він видудлив молоко, умняв булочку (Ю. Янов., ІІ, 1954, 113). @ За обидві щоки уминати див. щока; Уминає (уминав, уминають, уминали і т. ін. ), аж за вухами лящить (лящало) - їсть (їв, їдять, їли і т. ін.) з великим апетитом, жадібно. Він.. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Мирний, І, 1954, 297); Діти так уминали пісну страву, що аж за вухами лящало (Стельмах, І, 1962, 207); Уминати на всі заставки - їсти з великим апетитом, жадібно. Мале дівча, повертаючись, навіть усміхнулось, зиркнувши на його і побачивши, що він на всі заставки уминав принесену їжу (Досв., Гюлле, 1961, 26).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Інститут філології]]
