Відмінності між версіями «Беручкий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Беручкий, -а, -е.''' 1 '''= Беркий 2.''' 2) Липкій, цѣпкій, вязкій. Категорія:Бе) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Беручкий, -а, -е.''' 1 ''' | + | '''Беручкий,''' -а, -е, ''розм''. |
| + | |||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua/s/beruchkyj Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | |||
| + | '''Беручкий''' | ||
| + | |||
| + | 1. Дуже працьовитий, старанний. | ||
| + | |||
| + | * ''Вона була проворна і беручка, і не міг нахвалитися нею десятник Іван Якимович (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 50);'' | ||
| + | // до чого. Охочий, запопадливий. | ||
| + | |||
| + | * ''І всім у Катерини була хороша невістка: до роботи беручка, до старших привітна (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 71).'' | ||
| + | |||
| + | 2. Який береться, липне, чіпляється до чого-небудь, за щось; липкий, чіпкий. | ||
| + | |||
| + | * ''Вітрові вслід котився не знати куди беручкий курай (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 91).'' | ||
| + | |||
| + | 3. Який добре бере, схоплює. | ||
| + | |||
| + | * ''Шия рожева і товста, важкі бичачі плечі, беручкі довгі руки (Олександр Копиленко, Дуже добре, 1937, 20);'' | ||
| + | |||
| + | образно | ||
| + | |||
| + | * ''Його [П. К. Саксаганського] пам'ять була беручка до деталей (Юхим Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 225).'' | ||
| + | |||
| + | |||
| + | == Етимологія == | ||
| + | |||
| + | ===[https://goroh.pp.ua/Етимологія/беручкий '''БРА́ТИ''' ]=== | ||
| + | |||
| + | |||
| + | * р. ''брать'', бр. ''браць'', др. ''бьрати'', ''брати'', п. вл. ''brać'', ч. ''bráti'', слц. ''brať'', нл. ''braś'', полаб. ''berě'' «бере», болг. ''бера́'', м. ''бе́ре'', схв. ''брȁти'', слн. ''bráti'', стсл. ''бьрати''; | ||
| + | * псл. ''bьrati'', ''berǫ'', похідне від іє. ''bher''- «носити, приносити»; | ||
| + | * споріднене з дінд. ''bhárati'', ''bíbharti'', ''bibhárti'' «несе, приносить, веде, відбирає», ав. ''baraiti'' «несе», курд. ''bərən'' «віднести», гр. ''φέρω'' «несу», вірм. ''berem'' «тс.», алб. ''bie'' «веду, приношу», лат. ''fero'' «несу», гот. ''baíra'' «тс.», ''baíran'' «носити; родити, утворити, виробити», ірл. ''biru'' «несу», ''tobiru'' «приношу, даю»; | ||
| + | * сюди ж, можливо, лит. ''berti'' «сипати», лтс. ''bert'' «тс.» (Mühl.– Endz. І 291, 292), ос. ''baryn'' «зважувати» (Абаев ИЭСОЯ І 194, 238), дінд. ''bhṛtíḥ'' «несення, утримання, винагородження», лат. ''fors'' «випадок», ірл. ''brith'' «народження», гот. ''baúrþei'' «ноша, тягар», нвн. ''Bürde'' «тс.», Geburt «народження» (Zubatý LF 28, 31; Bern. І 51; Trautmann 31; Uhlenbeck 196; Būga RR II 314; Mikkola Ursl. Gr. I 43); | ||
| + | * первісне значення «нести» зберігається в укр. ''бере́мок'' «оберемок», р. ''бере́мя'', бр. ''бере́мо'', п. ''brzemię'' «тягар», ч. ''břímě'', слц. ''bremeno'', вл. ''brěmjo'', нл. ''brěmje'', болг. ''бре́ме'', схв. ''брȅме'', стсл. ''брѣма'' «тс.», пор. дінд. ''bhártman''- «несення, зберігання», переносні розвинулись спочатку в префіксальних формах типу ''bъrati'', первісно «знести»; | ||
| + | |||
| + | ===[https://goroh.pp.ua/Етимологія/беручкий '''ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ''']=== | ||
| + | |||
| + | 1. берки́й «липкий, клейкий; проворний (до роботи)» | ||
| + | |||
| + | 2. беру́ | ||
| + | |||
| + | 3. беручки́й «тс.» | ||
| + | |||
| + | 4. бра́льник «робітник, який збирає льон, коноплі» | ||
| + | |||
| + | 5. бра́ля «бральниця» | ||
| + | |||
| + | 6. бра́нець «полонений; [рекрут; людина, яку найняли вибрати коноплі]» | ||
| + | |||
| + | 7. бра́нка «полонянка; (набір рекрутів; сваха, шо веде молодих у дім молодого Я; назва, пов’язана з ткацьким верстатом Доп. УжДУ І]»«рогач» (мн.) | ||
| + | |||
| + | 8. бра́тися «починати» (за) | ||
| + | |||
| + | 9. бра́тка «взятка» (при грі в карти) | ||
| + | |||
| + | 10. брачка «тс.; вимога на продукти, купівля; [соснова лопата Ва; тупа лопатка, якою підбирають сміття, глину тощо ЛЧерк; грабарка Л]» | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Sum_01_187.jpg]] | ||
[[Категорія:Бе]] | [[Категорія:Бе]] | ||
Поточна версія на 17:38, 3 жовтня 2021
Беручкий, -а, -е, розм.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Беручкий
1. Дуже працьовитий, старанний.
- Вона була проворна і беручка, і не міг нахвалитися нею десятник Іван Якимович (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 50);
// до чого. Охочий, запопадливий.
- І всім у Катерини була хороша невістка: до роботи беручка, до старших привітна (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 71).
2. Який береться, липне, чіпляється до чого-небудь, за щось; липкий, чіпкий.
- Вітрові вслід котився не знати куди беручкий курай (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 91).
3. Який добре бере, схоплює.
- Шия рожева і товста, важкі бичачі плечі, беручкі довгі руки (Олександр Копиленко, Дуже добре, 1937, 20);
образно
- Його [П. К. Саксаганського] пам'ять була беручка до деталей (Юхим Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 225).
Етимологія
БРА́ТИ
- р. брать, бр. браць, др. бьрати, брати, п. вл. brać, ч. bráti, слц. brať, нл. braś, полаб. berě «бере», болг. бера́, м. бе́ре, схв. брȁти, слн. bráti, стсл. бьрати;
- псл. bьrati, berǫ, похідне від іє. bher- «носити, приносити»;
- споріднене з дінд. bhárati, bíbharti, bibhárti «несе, приносить, веде, відбирає», ав. baraiti «несе», курд. bərən «віднести», гр. φέρω «несу», вірм. berem «тс.», алб. bie «веду, приношу», лат. fero «несу», гот. baíra «тс.», baíran «носити; родити, утворити, виробити», ірл. biru «несу», tobiru «приношу, даю»;
- сюди ж, можливо, лит. berti «сипати», лтс. bert «тс.» (Mühl.– Endz. І 291, 292), ос. baryn «зважувати» (Абаев ИЭСОЯ І 194, 238), дінд. bhṛtíḥ «несення, утримання, винагородження», лат. fors «випадок», ірл. brith «народження», гот. baúrþei «ноша, тягар», нвн. Bürde «тс.», Geburt «народження» (Zubatý LF 28, 31; Bern. І 51; Trautmann 31; Uhlenbeck 196; Būga RR II 314; Mikkola Ursl. Gr. I 43);
- первісне значення «нести» зберігається в укр. бере́мок «оберемок», р. бере́мя, бр. бере́мо, п. brzemię «тягар», ч. břímě, слц. bremeno, вл. brěmjo, нл. brěmje, болг. бре́ме, схв. брȅме, стсл. брѣма «тс.», пор. дінд. bhártman- «несення, зберігання», переносні розвинулись спочатку в префіксальних формах типу bъrati, первісно «знести»;
ФОНЕТИЧНІ ТА СЛОВОТВІРНІ ВАРІАНТИ
1. берки́й «липкий, клейкий; проворний (до роботи)»
2. беру́
3. беручки́й «тс.»
4. бра́льник «робітник, який збирає льон, коноплі»
5. бра́ля «бральниця»
6. бра́нець «полонений; [рекрут; людина, яку найняли вибрати коноплі]»
7. бра́нка «полонянка; (набір рекрутів; сваха, шо веде молодих у дім молодого Я; назва, пов’язана з ткацьким верстатом Доп. УжДУ І]»«рогач» (мн.)
8. бра́тися «починати» (за)
9. бра́тка «взятка» (при грі в карти)
10. брачка «тс.; вимога на продукти, купівля; [соснова лопата Ва; тупа лопатка, якою підбирають сміття, глину тощо ЛЧерк; грабарка Л]»
Ілюстрації
