Відмінності між версіями «Скарлючитися»

Версія за 17:25, 14 листопада 2024

Скарлю́читися, -чуся, -чишся, гл. Согнуться, скорчиться. Зігнута постать удвоє перегнулась, скарлючилась. Мир. Пов. II. 111. Скарлючитися

Сучасні словники

СКАРЛЮЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Зігнутися, зіщулитися. Захирів старий, згорбився, скарлючився... та й умер (Мирний, II, 1954, 95); - Ось вона, неволя татарська! День і ніч у кайданах спи, працюй, їж і пий скарлючившись, прикутий до лави (Тулуб, Людолови, І, 1957, 476); // Неприродно викривитися (про руки, пальці і т. ін.). Очі в нього запалали, пальці якось скарлючилися (Мирний, III, 1954, 230). Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Скарлючитися [Електронний ресурс]. – 2023. – Режим доступу до ресурсу: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F.

Зовнішні посилання