Відмінності між версіями «Скарлючитися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 10: Рядок 10:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Scarluchytysya14112024(1).jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Scarluchytysya14112024(1).jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Scarluchytysya14112024(2).jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Scarluchytysya14112024(2).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Scarluchytysya14112024(3).jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}

Версія за 17:10, 14 листопада 2024

Скарлю́читися, -чуся, -чишся, гл. Согнуться, скорчиться. Зігнута постать удвоє перегнулась, скарлючилась. Мир. Пов. II. 111. Скарлючитися

Сучасні словники

СКАРЛЮЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Зігнутися, зіщулитися. Захирів старий, згорбився, скарлючився... та й умер (Мирний, II, 1954, 95); - Ось вона, неволя татарська! День і ніч у кайданах спи, працюй, їж і пий скарлючившись, прикутий до лави (Тулуб, Людолови, І, 1957, 476); // Неприродно викривитися (про руки, пальці і т. ін.). Очі в нього запалали, пальці якось скарлючилися (Мирний, III, 1954, 230). Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Scarluchytysya14112024(1).jpg Scarluchytysya14112024(2).jpg Scarluchytysya14112024(3).jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання