Відмінності між версіями «Ткачук Діана Вадимівна»
(→Перше завдання) |
(→Друге завдання) |
||
Рядок 107: | Рядок 107: | ||
</div> | </div> | ||
− | <div style="background-color:lightseagreen" align=center> | + | <div style="background-color:lightseagreen" align=center> |
+ | |||
+ | |||
+ | <div style="background-color:lightyellow" align=center> '''????'''. </div> | ||
+ | |||
== '''Третє завдання''' == | == '''Третє завдання''' == | ||
</div> | </div> |
Версія за 19:42, 27 жовтня 2024
Заклад освіти
Адреса: м. Вишгород, Вишгородський р-н, Київська обл., проспект Мазепи, 6-А
Сайт школи: https://nrcnadiya.com.ua/
Телефон: +38067-479-15-71 Пошта: vrszoshnadja@i.ua
Навчально-реабілітаційний центр «Надія» Вишгородської міської ради є багатопрофільним спеціальним закладом загальної середньої освіти для дітей з складними порушеннями розвитку, в тому числі з класами для дітей з розладами спектру аутизму, синдромом Дауна, іншими, у поєднанні з порушеннями інтелектуального розвитку та (або) тяжкими порушеннями мовлення.
Головна мета діяльності НРЦ «Надія» - створення умов для здобуття загальної середньої освіти дітей, що потребують корекції складних порушень розвитку. В тому числі у поєднанні з інтелектуальними порушеннями та (або) тяжкими порушеннями мовлення, успішної соціальної адаптації шляхом комплексної корекційно-розвиткової роботи та психолого-педагогічної реабілітації, формування культурного потенціалу як найвищої цінності нації. Головними завданнями НРЦ «Надія» є:
1) здобуття дітьми з особливими освітніми потребами, зумовленими складними порушеннями розвитку (далі - діти із складними порушеннями), початкової та базової середньої освіти з урахуванням особливостей їх психофізичного розвитку та відповідно до освітньої програми центру;
2) забезпечення системного кваліфікованого психолого-педагогічного супроводу дітей із складними порушеннями з урахуванням стану їх здоров’я, особливостей психофізичного розвитку;
3) соціалізація та інтеграція дітей із складними порушеннями в суспільство;
4) проведення корекційно-розвиткової роботи;
5) надання реабілітаційних послуг згідно з індивідуальною програмою реабілітації дитини з інвалідністю;
6) надання консультацій батькам або іншим законним представникам, які виховують дітей із складними порушеннями, з метою обов’язкового залучення їх до освітнього процесу.
У НРЦ “Надія” встановлюється така мережа підрозділів:
-дошкільний підрозділ (групи компенсуючого типу)
-навчальний підрозділ -реабілітаційний підрозділ.
НРЦ «Надія» забезпечує здобуття загальної середньої освіти на двох рівнях освіти:
початкова освіта - 1-4 класи;
базова середня освіта - 5-10 (11) класи.
Перше завдання
Інтерв’ю з керівником навчального закладу
Аналіз освітньої політики з питань впровадження цифрових технологій в Навчально-реабілітаційному центрі був проведений з директором школи – Дукою Володимиром Володимировичем.
Посилання на опитувальник: https://forms.gle/6pJhoLLUoRToP6sdA
Відповіді директора школи:
Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування.
Посилання на опитувальник: https://forms.gle/bYyJjV3yyjPKDCs9A
У проведені опитування взяли участь загалом 8 респондентів (вчителі-дефектологи закладу освіти).
Результати анкетування:
Опитування показало досить рівномірний розподіл педагогічного стажу серед респондентів. Найбільші групи складають ті, хто має до 3-х років стажу та до 5-ти років стажу – по 37,5% від загальної кількості. Менші групи – це педагоги з досвідом від 5 до 10 років (12,5%) та ті, хто працює в освіті 20 років і більше (12,5%).
Опитування демонструє досить активне використання ІКТ-технологій у роботі опитаних. Найбільша група респондентів (50%) заявляє про застосування таких технологій 3-4 рази на місяць. Ще 12,5% використовують їх 5 і більше разів. Тобто, понад 62% опитаних регулярно інтегрують ІКТ в свою робочу діяльність.
Опитування виявило досить чітку картину використання онлайн-ресурсів серед вчителів. Найбільш популярними платформами є:- Wordwall (100%)
- Padlet (87.5%),
- Kahoot! (75%),
- LearningApps (75%)
- Canva (75%)
Moodle та Khan Academy використовуються меншою кількістю вчителів, але все ж таки мають своїх прихильників. Plickers не використовується жодним з опитаних вчителів.
Опитування демонструє, що вчителі використовують різноманітні джерела для пошуку інформації про дистанційні курси підвищення кваліфікації. Найбільш популярними є: 75% опитаних вчителів віддають перевагу блогам колег, що свідчить про високий рівень довіри до особистого досвіду та рекомендацій, 62.5% вчителів отримують інформацію через соціальні мережі, що підтверджує їхню важливу роль у професійному спілкуванні.Сайт МОН та розсилка від адміністрації навчального закладу (50%), Сайти громадських організацій (37.5%).
Опитування демонструє високий рівень зацікавленості вчителів у використанні цифрових технологій у навчальному процесі.87,5% респондентів вважають, що цифрові технології допомагають підвищити інтерес учнів до навчання. Абсолютно всі опитані вчителі (100%) відзначають, що цифрові технології дозволяють урізноманітнити навчальний процес.75% респондентів зазначають, що цифрові технології надають можливість постійно вчитися та розвиватися професійно.
Використання цифрових технологій у навчальному процесі сприймається як надзвичайно цінний інструмент, який приносить значні переваги. Головними мотиваційними факторами є:- Збільшення зацікавленості учнів (87,5%)
- Різноманітність навчання (100%)
- Професійний розвиток вчителів (75%)
Опитування виявило, що основною перешкодою для впровадження нових педагогічних технологій є нестача часу. Більшість опитаних вчителів (87,5%) зазначили, що через велике навантаження у них не вистачає часу на освоєння нових технологій та їхнє впровадження в навчальний процес. Опитування демонструє чітку перевагу онлайн-курсів та вебінарів як найбільш ефективної форми професійного розвитку серед опитаних. 87.5% респондентів обрали саме цей варіант. Інші популярні формати включають онлайн-майстер-класи та онлайн-конференції/семінари (по 62.5%).
Згідно з наведеною діаграмою, більшість опитаних (75%) вважають свій рівень вміння пошуку інформації високим (оцінка 3 з 3). Лише 25% респондентів оцінили свої навички нижче (оцінка 2 з 3). Відсутні оцінки "1" (низький рівень).
Більша частина респондентів (75%) оцінила свої здібності оцінювання достовірності інформації як високі (оцінка 3 з 3). Лише невелика частина (25%) оцінила свої навички як середні (оцінка 2 з 3). Відсутність оцінок "1" (низький рівень) свідчить про загально високу самооцінку респондентів у цьому питанні.
Опитування демонструє досить високий рівень впевненості респондентів у своїх навичках створення та керування контентом за допомогою інструментів для співпраці. Більшість опитаних (62,5%) оцінили свої здібності як високі (оцінка 3 з 3). Решта респондентів (37,5%) оцінили свої навички як середні (оцінка 2 з 3). Відсутність оцінок "1" (низький рівень) свідчить про загально високу самооцінку респондентів у цьому питанні.Досить високим є рівень впевненості респондентів у своїх навичках створення мультимедійного контенту. Більшість опитаних (75%) оцінили свої здібності як високі (оцінка 3 з 3). Решта респондентів (25%) оцінили свої навички як середні (оцінка 2 з 3). Відсутність оцінок "1" (низький рівень) свідчить про загально високу самооцінку респондентів у цьому питанні
Опитування демонструє досить високий рівень впевненості респондентів у своїх навичках вирішення ІКТ проблем. Більшість опитаних (87,5%) оцінили свої здібності як високі (оцінка 3 з 3). Лише невелика частина (12,5%) оцінили свої навички як середні (оцінка 2 з 3). Відсутність оцінок "1" (низький рівень) свідчить про загально високу самооцінку респондентів у цьому питанні.
Також демонструє високий рівень усвідомлення респондентами необхідності постійного оновлення навичок, особливо в галузі цифрових технологій.
Посилання на карту знань: https://www.canva.com/design/DAGUyUVbPwU/bSmSo16Ys94Tn5XK5opw9w/edit?utm_content=DAGUyUVbPwU&utm_campaign=designshare&utm_medium=link2&utm_source=sharebutton
Друге завдання