Відмінності між версіями «Остигти»
(Створена сторінка: '''Остигти. '''См. '''Остигати. ''' Категорія:Ос) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Остигти. '''См. '''Остигати. ''' | '''Остигти. '''См. '''Остигати. ''' | ||
[[Категорія:Ос]] | [[Категорія:Ос]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''ОСТИ́ГТИ''' див. остигати.<br /> | ||
| + | '''ОСТИГАТИ''', аю, аєш, недок., '''ОСТИГНУТИ''' і '''ПОСТИГТИ''', гну, гнеш; мин. ч. остиг, ла, ло; док. | ||
| + | |||
| + | 1. тільки 3 ос. Віддаючи тепло, поступово ставати холодним; холонути, охолоджуватися, вихолоняти. Кошик пішов повільними кроками вздовж канави, де подзюркувала гаряча вода, яка тут же остигала (Павло Автомонов, Колирозлуч. двоє, 1959, 118); Свердло швидко нагрівалося і доводилось припиняти роботу, щоб воно остигло (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 319); * Образно. На заході небо спалахнуло червоним вогнем, поволі остигало й м'якшали кольори фарб (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 151). | ||
| + | |||
| + | 2. тільки 3 ос., перен. Поступово слабнути, спадати, зникати (про почуття, переживання). Андрій з тяжким серцем ішов дальше. Його запал, здавалося, поволі остигав (Іван Франко, V, 1951, 69); Бронкові стає жаль хлопця. Злість, що кипіла в ньому на Олексу, поволі остигає (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 91). | ||
| + | |||
| + | 3. перен. Заспокоюватися, вгамовуватися. Ріка вже кинулася в другий бік.. ще шукати кривавої поживи. І довго потім не остигаєш із гніву, дика ріко (Гнат Хоткевич, II, 1966, 321); Григор, остигаючи від.. їзди та відчуваючи передгрозовий подих, звеселів (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 19). | ||
| + | |||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | Остигти Cм. остигати. | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | '''ОСТИ́ГТИ''' див. остига́ти. | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 787. | ||
| + | ОСТИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСТИ́ГНУТИ і ОСТИ́ГТИ, гну, гнеш; мин. ч. ости́г, ла, ло; док. | ||
| + | |||
| + | 1. тільки 3 ос. Віддаючи тепло, поступово ставати холодним; холонути, охолоджуватися, вихолоняти. Кошик пішов повільними кроками вздовж канави, де подзюркувала гаряча вода, яка тут же остигала (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 118); Свердло швидко нагрівалося і доводилось припиняти роботу, щоб воно остигло (Трубл., Шхуна.., 1940, 319); * Образно. На заході небо спалахнуло червоним вогнем, поволі остигало й м’якшали кольори фарб (Чорн., Визвол. земля, 1959, 151). | ||
| + | |||
| + | 2. тільки 3 ос., перен. Поступово слабнути, спадати, зникати (про почуття, переживання). Андрій з тяжким серцем ішов дальше. Його запал, здавалося, поволі остигав (Фр., V, 1951, 69); Бронкові стає жаль хлопця. Злість, що кипіла в ньому на Олексу, поволі остигає (Вільде, Сестри.., 1958, 91). | ||
| + | |||
| + | 3. перен. Заспокоюватися, вгамовуватися. Ріка вже кинулася в другий бік.. ще шукати кривавої поживи. І довго потім не остигаєш із гніву, дика ріко (Хотк., II, 1966, 321); Григор, остигаючи від.. їзди та відчуваючи передгрозовий подих, звеселів (Гуц., Скупана.., 1965, 19). | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | '''ОСТИГТИ''' | ||
| + | див. остигати. | ||
| + | остигати | ||
| + | -а́ю, -а́єш, недок., ости́гнути і ости́гти, -гну, -гнеш; мин. ч. ости́г, -ла, -ло; док. | ||
| + | |||
| + | 1) тільки 3 ос. Віддаючи тепло, поступово ставати холодним; холонути, охолоджуватися, вихолоняти. | ||
| + | |||
| + | 2) тільки 3 ос., перен. Поступово слабнути, спадати, зникати (про почуття, переживання). | ||
| + | |||
| + | 3) перен. Заспокоюватися, вгамовуватися. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Остигти.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Остигти1.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Остигти2.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|36K42Adhfik}} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 17:55, 21 листопада 2021
Остигти. См. Остигати.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОСТИ́ГТИ див. остигати.
ОСТИГАТИ, аю, аєш, недок., ОСТИГНУТИ і ПОСТИГТИ, гну, гнеш; мин. ч. остиг, ла, ло; док.
1. тільки 3 ос. Віддаючи тепло, поступово ставати холодним; холонути, охолоджуватися, вихолоняти. Кошик пішов повільними кроками вздовж канави, де подзюркувала гаряча вода, яка тут же остигала (Павло Автомонов, Колирозлуч. двоє, 1959, 118); Свердло швидко нагрівалося і доводилось припиняти роботу, щоб воно остигло (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 319); * Образно. На заході небо спалахнуло червоним вогнем, поволі остигало й м'якшали кольори фарб (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 151).
2. тільки 3 ос., перен. Поступово слабнути, спадати, зникати (про почуття, переживання). Андрій з тяжким серцем ішов дальше. Його запал, здавалося, поволі остигав (Іван Франко, V, 1951, 69); Бронкові стає жаль хлопця. Злість, що кипіла в ньому на Олексу, поволі остигає (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 91).
3. перен. Заспокоюватися, вгамовуватися. Ріка вже кинулася в другий бік.. ще шукати кривавої поживи. І довго потім не остигаєш із гніву, дика ріко (Гнат Хоткевич, II, 1966, 321); Григор, остигаючи від.. їзди та відчуваючи передгрозовий подих, звеселів (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 19).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Остигти Cм. остигати.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ОСТИ́ГТИ див. остига́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 787. ОСТИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСТИ́ГНУТИ і ОСТИ́ГТИ, гну, гнеш; мин. ч. ости́г, ла, ло; док.
1. тільки 3 ос. Віддаючи тепло, поступово ставати холодним; холонути, охолоджуватися, вихолоняти. Кошик пішов повільними кроками вздовж канави, де подзюркувала гаряча вода, яка тут же остигала (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 118); Свердло швидко нагрівалося і доводилось припиняти роботу, щоб воно остигло (Трубл., Шхуна.., 1940, 319); * Образно. На заході небо спалахнуло червоним вогнем, поволі остигало й м’якшали кольори фарб (Чорн., Визвол. земля, 1959, 151).
2. тільки 3 ос., перен. Поступово слабнути, спадати, зникати (про почуття, переживання). Андрій з тяжким серцем ішов дальше. Його запал, здавалося, поволі остигав (Фр., V, 1951, 69); Бронкові стає жаль хлопця. Злість, що кипіла в ньому на Олексу, поволі остигає (Вільде, Сестри.., 1958, 91).
3. перен. Заспокоюватися, вгамовуватися. Ріка вже кинулася в другий бік.. ще шукати кривавої поживи. І довго потім не остигаєш із гніву, дика ріко (Хотк., II, 1966, 321); Григор, остигаючи від.. їзди та відчуваючи передгрозовий подих, звеселів (Гуц., Скупана.., 1965, 19).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
ОСТИГТИ див. остигати. остигати -а́ю, -а́єш, недок., ости́гнути і ости́гти, -гну, -гнеш; мин. ч. ости́г, -ла, -ло; док.
1) тільки 3 ос. Віддаючи тепло, поступово ставати холодним; холонути, охолоджуватися, вихолоняти.
2) тільки 3 ос., перен. Поступово слабнути, спадати, зникати (про почуття, переживання).
3) перен. Заспокоюватися, вгамовуватися.
Ілюстрації
|
|
|
