Відмінності між версіями «Собічити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Василенко. УМЛб1-23-4Од)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Собічити - привласнювати''',  робити своєю власністю, видавати за своє.
 
'''Собічити - привласнювати''',  робити своєю власністю, видавати за своє.
 +
 +
'''Приклад використання:
 +
'''
 +
 +
''Бідна мати ускаржалась йому на Тимоху, що все '''собічить''': і то моє, і це не ваше. (А. Свидницький)''
 +
 +
 +
'''Синоніми до слова:'''
 +
 +
Загарбувати;
 +
 +
Загрібати;
 +
 +
Привласнювати;
 +
 +
Присвоювати.
 +
  
 
'''Собічити''' - дієслово, недоконаний вид.  
 
'''Собічити''' - дієслово, недоконаний вид.  
  
Бідна мати ускаржалась йому на Тимоху, що все '''собічить''': і то моє, і це не ваше. (А. Свидницький)
+
 
 +
'''Етимологія: '''
  
 
псл. sebe (sebę) замість давнішого *seve (‹іє. *seō˘-) під впливом форми дав. в. sebě (sobě), sobojǫ;
 
псл. sebe (sebę) замість давнішого *seve (‹іє. *seō˘-) під впливом форми дав. в. sebě (sobě), sobojǫ;

Поточна версія на 06:06, 10 червня 2024

Собічити - привласнювати, робити своєю власністю, видавати за своє.

Приклад використання:

Бідна мати ускаржалась йому на Тимоху, що все собічить: і то моє, і це не ваше. (А. Свидницький)


Синоніми до слова:

Загарбувати;

Загрібати;

Привласнювати;

Присвоювати.


Собічити - дієслово, недоконаний вид.


Етимологія:

псл. sebe (sebę) замість давнішого *seve (‹іє. *seō˘-) під впливом форми дав. в. sebě (sobě), sobojǫ; споріднені з лит. savę͂s, sãvo «себе», sàvei (v- з давнього род. в.) «собі», прус. sebbei, оск. sífeí «тс.», лат. suī «себе», sibī «собі», гр. ἑέ «себе», σφίν «йому»; іє. *s(e)ō˘е-/s(e)ō˘o-/se; первісне значення «осторонь, окремо»;