Відмінності між версіями «Змерзлий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |||
[[Файл:zmerzlij.jpg]] | [[Файл:zmerzlij.jpg]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 16:01, 22 травня 2024
Зме́рзлий, -а, -е. Смерзшій.
Зміст
Сучасні словники
ЗМЕ́РЗЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до змерзнути, змерзти.
2. у знач. прикм. Який відчув холод, змерз. Господар, Гаврюша Костюк, тільки-но звільнившись з варти біля казарми, змерзлий сидів біля грубки, сьорбав із кухлика чай (Андрій Головко, II, 1957, 526); Стрибайчик до горбка під'їхав, розкидав лапками сніжок, а там лежить і ледве диха нещасний, змерзлий їжачок! (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 54).
3. у знач. прикм. Який став твердим, цупким від холоду, морозу. У двір зайшло кілька чоловік. На головах кудлаті шапки, на спинах овечі шкури вовною догори, на ногах — постоли із сирої шкіри, змерзлі, торохтять, як дерев'яні (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 359).
Ілюстрації
|
|
|
