Відмінності між версіями «Опікун»
(Створена сторінка: '''Опікун, -на, '''''м. ''Опекунъ. Категорія:Оп) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Опікун, -на, '''''м. ''Опекунъ. | '''Опікун, -на, '''''м. ''Опекунъ. | ||
[[Категорія:Оп]] | [[Категорія:Оп]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ==[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]= | ||
| + | |||
| + | ОПІКУ́Н, а, чол. | ||
| + | |||
| + | 1. Той, хто виявляє, піклування про кого-небудь, доглядає когось. — Марусю, — припинив її.. за лікоть парубок. — ..Ти не виривайся вперед... — О! І ти вже, як мама! от мені лихо з тими опікунами! .. (Гнат Хоткевич, I, 1966, 108); | ||
| + | // Той, хто постійно наглядам за кимось, здійснює контроль за чиїмись діями, вчинками і т. ін. — Що ти мені мораль читаєш? — спалахнувши, вигукує Маковей. — Завзялися, опікуни! І ти цієї, і Хома цієї, і всі цієї!.. Шануйся, дивись, бережись!.. Сам уже не малий, розумію дещо! (Олесь Гончар, III, 1959, 301). | ||
| + | |||
| + | 2. юр. Особа, що здійснює опіку (у 3 знач.). [Писар:] Кажете, се вашої дочки материзнина, над дочкою є опікуни, вони не позволять ґрунту обтяжувати (Іван Франко, IX, 1952, 75); На сьомому році Люба залишилась сиротою. Громада призначила їй громадських опікунів (Михайло Стельмах, I, 1962, 343). | ||
| + | |||
| + | [http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ] = | ||
| + | ОПІКУН протектор, захисник, патрон, (мистецтв) меценат. | ||
| + | |||
| + | ==[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]= | ||
| + | ОПІКУ́Н, а́, ч. | ||
| + | 1. Той, хто виявляє піклування про кого-небудь, доглядає когось. — Марусю, — припинив її.. за лікоть парубок. — ..Ти не виривайся вперед... — О! І ти вже, як мама! от мені лихо з тими опікунами!.. (Хотк., І, 1966, 108); // Той, хто постійно наглядає за кимось, здійснює контроль за чиїмись діями, вчинками і т. ін. — Що ти мені мораль читаєш? — спалахнувши, вигукує Маковей. — Завзялися, опікуни! І ти цієї, і Хома цієї, і всі цієї!.. Шануйся, дивись, бережись!.. Сам уже не малий, розумію дещо! (Гончар, III, 1959, 301). | ||
| + | |||
| + | 2. юр. Особа, що здійснює опіку (у 3 знач.). [Писар:] Кажете, се вашої дочки материзнина, над дочкою є опікуни, вони не позволять грунту обтяжувати (Фр., IX, 1952, 75); На сьомому році Люба залишилась сиротою. Громада призначила їй громадських опікунів (Стельмах, І, 1962, 343). | ||
| + | == | ||
| + | |||
| + | ==[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO] == | ||
| + | Опікун, на, м. Опекунъ.= | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ==[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]= guardian | ||
| + | (noun, adjv ) | ||
| + | Автоматичний переклад: | ||
| + | guardian | ||
Версія за 13:38, 4 грудня 2016
Опікун, -на, м. Опекунъ.
Зміст
Сучасні словники
=Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОПІКУ́Н, а, чол.
1. Той, хто виявляє, піклування про кого-небудь, доглядає когось. — Марусю, — припинив її.. за лікоть парубок. — ..Ти не виривайся вперед... — О! І ти вже, як мама! от мені лихо з тими опікунами! .. (Гнат Хоткевич, I, 1966, 108); // Той, хто постійно наглядам за кимось, здійснює контроль за чиїмись діями, вчинками і т. ін. — Що ти мені мораль читаєш? — спалахнувши, вигукує Маковей. — Завзялися, опікуни! І ти цієї, і Хома цієї, і всі цієї!.. Шануйся, дивись, бережись!.. Сам уже не малий, розумію дещо! (Олесь Гончар, III, 1959, 301).
2. юр. Особа, що здійснює опіку (у 3 знач.). [Писар:] Кажете, се вашої дочки материзнина, над дочкою є опікуни, вони не позволять ґрунту обтяжувати (Іван Франко, IX, 1952, 75); На сьомому році Люба залишилась сиротою. Громада призначила їй громадських опікунів (Михайло Стельмах, I, 1962, 343).
"Словопедія" = ОПІКУН протектор, захисник, патрон, (мистецтв) меценат.
=УКРЛІТ.ORG_Cловник
ОПІКУ́Н, а́, ч. 1. Той, хто виявляє піклування про кого-небудь, доглядає когось. — Марусю, — припинив її.. за лікоть парубок. — ..Ти не виривайся вперед... — О! І ти вже, як мама! от мені лихо з тими опікунами!.. (Хотк., І, 1966, 108); // Той, хто постійно наглядає за кимось, здійснює контроль за чиїмись діями, вчинками і т. ін. — Що ти мені мораль читаєш? — спалахнувши, вигукує Маковей. — Завзялися, опікуни! І ти цієї, і Хома цієї, і всі цієї!.. Шануйся, дивись, бережись!.. Сам уже не малий, розумію дещо! (Гончар, III, 1959, 301).
2. юр. Особа, що здійснює опіку (у 3 знач.). [Писар:] Кажете, се вашої дочки материзнина, над дочкою є опікуни, вони не позволять грунту обтяжувати (Фр., IX, 1952, 75); На сьомому році Люба залишилась сиротою. Громада призначила їй громадських опікунів (Стельмах, І, 1962, 343). ==
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Опікун, на, м. Опекунъ.=
Іноземні словники
==українська-англійська Словник= guardian (noun, adjv ) Автоматичний переклад: guardian
