Відмінності між версіями «Обкурювати»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | 1. Обдавати, оповивати димом. Міста звідси не видно, тільки високі, тонкі димарі мартенівського обкурювали низьке, свинцеве небо (Руд., Вітер.., 1958, 413); Перед сном Маша, взявши тліючу головешку, обкурила в наметі димом, щоб повиганяти геть комарів (Гончар, Маша.., 1959, 88); Папія схопив своє кадило, пройшов з ним по палаті.., обкурив царя (Скл., Святослав, 1959, 147). | ||
| + | |||
| + | 2. Діяти димом, газом, випарами чого-небудь, знищуючи на рослинах шкідників, паразитів. Дерев’яні підпірки, в тріщинах яких можуть зимувати гусениці, обкурюють сіркою (Захист рослин.., 1952, 428). | ||
| + | |||
| + | 3. Покривати сажею, кіптявою. Поїзд шпарко біг, ресори м’яко гойдали, рука хибила й огонь сірника ковзнув по цигарці, обкуривши її сизою кіптявою (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 295). | ||
| + | |||
| + | 4. Спричинювати появу жовтизни на поверхні чого-небудь від куріння. | ||
| + | |||
| + | 5. Курінням робити зручнішим для користування (люльку, мундштук). | ||
| + | |||
| + | 6. розм. Обвівати, обсипати (снігом, пилом і т. ін.). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 18: | Рядок 29: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 516. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 21:03, 29 квітня 2024
Обкурювати, -рюю, -єш, сов. в. обкури́ти, -рю́, -риш, гл. Окуривать, окурить. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки? Мир. Пов. І. 163.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Обдавати, оповивати димом. Міста звідси не видно, тільки високі, тонкі димарі мартенівського обкурювали низьке, свинцеве небо (Руд., Вітер.., 1958, 413); Перед сном Маша, взявши тліючу головешку, обкурила в наметі димом, щоб повиганяти геть комарів (Гончар, Маша.., 1959, 88); Папія схопив своє кадило, пройшов з ним по палаті.., обкурив царя (Скл., Святослав, 1959, 147).
2. Діяти димом, газом, випарами чого-небудь, знищуючи на рослинах шкідників, паразитів. Дерев’яні підпірки, в тріщинах яких можуть зимувати гусениці, обкурюють сіркою (Захист рослин.., 1952, 428).
3. Покривати сажею, кіптявою. Поїзд шпарко біг, ресори м’яко гойдали, рука хибила й огонь сірника ковзнув по цигарці, обкуривши її сизою кіптявою (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 295).
4. Спричинювати появу жовтизни на поверхні чого-небудь від куріння.
5. Курінням робити зручнішим для користування (люльку, мундштук).
6. розм. Обвівати, обсипати (снігом, пилом і т. ін.).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 516.
