Відмінності між версіями «П’янчити»
(→Джерела та література) |
(→Див. також) |
||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | |||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Версія за 10:49, 20 квітня 2024
П’янчити, -чу, -чиш, гл. Це означає дію, коли людина п'є. Тобто, під час випиванння алкоголю - п'янчить. Зазвичай, це відбувається на постійній основі, і тоді ця людина буде вважатися тією, яка п'янчить своїм способом життя. Напиваться, пьянствовать. На сім світі грішили, горілкою п’янчили. Гн. II. 72.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови в 11 томах (СУМ-11):
П'янчити, -чу, -єш, недок., перех. і неперех. 1. Уживати спиртні напої, пити (про людей). 2. Напоювати когось спиртними напоями. 3. Недоглядати, марнувати (час, життя). 4. Робити щось недбало, недбало, безладно.
Приклади з творів сучасних українських письменників:
"Тіні забутих предків" М. Коцюбинського: "Селяни після тяжкої роботи любили п'янчити і співати пісні." "Солодка Даруся" М. Матіос: "Він п'янчив і грав у карти, забувши про всі свої проблеми." "Забіг" Ю. Андруховича: "Він цілий день п'янчив і не пам'ятав, як опинився вдома."
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови в 11 томах (СУМ-11): http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh Словник Грінченка: http://hrinchenko.com/ Словник.ua: https://slovnyk.ua/
