Відмінності між версіями «Пуща»
| Рядок 33: | Рядок 33: | ||
{{#ev:youtube|jrynHhdJ7_Y}} | {{#ev:youtube|jrynHhdJ7_Y}} | ||
| + | [[Категорія: Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | [[Категорія:Слова 2024 року]] | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]] |
Поточна версія на 13:23, 19 квітня 2024
Пуща, -щі, ж. Дремучій лѣсъ, лѣсная чаща. Не схотів він із жінкою жити, пішов же він по пущах блудити. Мет. 359. Ото ж раз поїхав князь на полювання да, й одбивсь у пущі од своєї челяді. К. (ЗОЮР. II. 203).
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПУЩА, і, жін. Великий, густий, дрімучий ліс; хащі. Сокири й Топори затіяли войну, Гай хочуть сплюндрувать і пущі всі пошкодить (Євген Гребінка, I, 1957, 62);
Пущі такі кругом села були, що не продерешся, пальця не просунеш (Олекса Стороженко, I, 1957, 102);
Ліс був густий, справжня пуща (Олесь Донченко, III, 1956, 123);
На півночі України широкою смугою простяглося Полісся — низина, перерізана річками й озерами, між якими лежать численні болота та лісові пущі (Народна творчість та етнографія, 1, 1969, 8);
У порівняннях. [Тетяна:] Ми тут в слободі живемо, як у пущі... (Марко Кропивницький, IV, 1959, 279);
// перен. Глушина, відлюдне місце. Ясь підвівся і почав прощатись. Дами заворушились і просили навідуватись до їх в їх сільську пущу (Нечуй-Левицький, I, 1956, 171).
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
ПУЩА - ліс з первісною рослинністю, займає значну територію (напр., Біловезька п.); традиційна назва деяких вел. лісових комплексів.
Ілюстрації
|
|
|
|
