Відмінності між версіями «Ґанчувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 27: Рядок 27:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
 
 
[[Категорія:Слова 2024 року]]
 
[[Категорія:Слова 2024 року]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]]

Поточна версія на 10:22, 19 квітня 2024

Ґанчувати, -чую, -єш, гл. 1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються. Уман. у. 2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. Ґанчує на ногу кобила. Канев. у.

Сучасні словники

ВЕЛИКИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ҐАНЧУВАТИ -ую, -уєш, недок. , діал. 1》 Визначати вади. 2》 Мати ґандж, ваду (у 1 знач. ).

СЛОВНИК ЛЕМКІВСЬКОЇ ГОВІРКИ

Ґанчувати (ганити) - відбивати словами охоту, збавляти ціну

Словник синонімів української мови Вусика

Ґанджувати - ганьбити

Ілюстрації

Ганьба 24 1205.jpg Ганьба 24 1214.jpeg


Зовнішні посилання