Відмінності між версіями «Зеленісенько»
| Рядок 41: | Рядок 41: | ||
[[Категорія:Слова 2024 року]] | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| − | |||
Поточна версія на 08:17, 24 квітня 2024
Зеленісе(і)нько, нар. Ум. отъ зелено.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Зелені́сенько, нар. Ум. отъ зелено.
ЗЕ́ЛЕНО, присл.
1. Зеленіючи, виділяючись зеленим кольором. І там, де трави зелено ростуть, на схилах гір почує син і ранок (Гонч., Вибр., 1959, 107).
2. у знач. присудк. сл. Про наявність де-небудь великої кількості зелені або предметів зеленого кольору. Хатина ж у розквітлому городі, як у віночку ховається. І зелено, й червоно, і голубо, й біло, й синьо, й рожево коло тої хатки… (Вовчок, І, 1955, 11); Сквер розбить садівникові звелено, Щоб було тут затишно і зелено (Нех., Ми живемо.., 1960, 79).
◊ Зе́лено у голові́ в кого — не вистачає ще розуму в кого-небудь (звичайно про молодих). Додаймо сюди ще такі народні звороти, як «у тебе зелено в голові» (ти ще молодий та дурний) (Фр., XVI, 1955, 281).
ЗЕЛЕНО… Перша частина складних слів, що відповідає слову зелений у 1 знач., напр.: зеленове́рхий, зеленоко́сий, зеленоспи́нний.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 555.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 148.
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%BE
