Відмінності між версіями «Туп-туп»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Зовнішні посилання)
 
Рядок 23: Рядок 23:
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
 
 
[[Категорія:Слова 2024 року]]
 
[[Категорія:Слова 2024 року]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2024 року/Факультет журналістики]]

Поточна версія на 08:37, 19 квітня 2024

Туп-туп, меж., выражающее топаніе, топъ-топъ! Туптуп ніженьками, дзеньдзень підківками. Нп.

Сучасні словники

Зі словника української мови ТУП, ТУП-ТУП, ТУПУ-ТУПУ, виг . 1. Звуконаслідування, що означає звук від ходіння, бігу. Аж чую: «туп-туп!» Шкандибають два мули (Крим., Вибр., 1965, 40); Щось щебетала Гашка ранково, потім побігла з цеберками повними, ногами тими, як кізонька: туп-туп, туп-туп... (Головко, І, 1957, 209); // у знач. ім. Тупання. Розлога долина Вся червоніє од міді, від тупу численного люду Тяжко дуднить (Зеров, Вибр., 1966, 167).

2. розм. Уживається як присудок за знач. тупати, тупнути. Ой приїхав [козак] під ворота, Кінь ногою туп, туп! «Вийди, вийди, чорнявая, Бо я вже тут, тут!» (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 59); Туп, туп ніженьками! Цок, цок підківками! (Барв., Опов.., 1902, 445); Цап відскочив... туп ногами! (С. Ол., Вибр., 1959, 159); Дай, Маринко, мамі ручку, тупу-тупу ніжками (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 19).

Ілюстрації

Istockphoto-166007750-1024x1024.jpg Istockphoto-1180731240-1024x1024.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання