Відмінності між версіями «Житник»

Версія за 16:24, 18 квітня 2024

Житник, -ка, м. 1) Жукъ, появляющійся, когда наливается рожь въ колосѣ. 2) Человѣкъ, крестьянинъ (въ загадкѣ): Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурдубурду, однімайте штрикибрики (собака, люде, коні, вовк, вівця). Ном. № 294, № 122.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник.ua. Портал української мови та культури [1]

ЖИТНИК, -а, ч., ент. 1. Різновид жука. 2. зоол. Польова або хлібна миша, представлена у фауні України видом Apodemus agrarius. 3. Круглий хліб з житнього або ячмінного борошна. 4. Доглядач житніх, хлібних запасів, особливо в монастирях, коли вони володіли маєтками. 5. Той, хто годується житнім хлібом.

Горох [2]

ЖИТНИК

Різновид жука.

Словник. УКРЛІТ.ORG. Публічний електронний словник української мови [3]

Жи́тник

1) жук, що з’являється тоді, коли наливається жито в ко­лосі;

2) людина, селянин; у народ­ній загадці: «Підбігла лепетя: вста­вайте, житники, сідайте на вівся­ники, доганяйте шурду-бурду, од­німайте штики-брики (собака, люди, коні, вовк, вівця)» (М. Но­мис).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 220.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія: | Слова 2024 року Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]]