Відмінності між версіями «П’янчити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Джерела та література) |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | Приклади з творів сучасних українських письменників: | ||
+ | |||
+ | "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського: "Селяни після тяжкої роботи любили п'янчити і співати пісні." | ||
+ | "Солодка Даруся" М. Матіос: "Він п'янчив і грав у карти, забувши про всі свої проблеми." | ||
+ | "Забіг" Ю. Андруховича: "Він цілий день п'янчив і не пам'ятав, як опинився вдома." | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 11:18, 18 квітня 2024
П’янчити, -чу, -чиш, гл. Це означає дію, коли людина п'є. Тобто, під час випиванння алкоголю - п'янчить. Зазвичай, це відбувається на постійній основі, і тоді ця людина буде вважатися тією, яка п'янчить своїм способом життя. Напиваться, пьянствовать. На сім світі грішили, горілкою п’янчили. Гн. II. 72.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Приклади з творів сучасних українських письменників:
"Тіні забутих предків" М. Коцюбинського: "Селяни після тяжкої роботи любили п'янчити і співати пісні." "Солодка Даруся" М. Матіос: "Він п'янчив і грав у карти, забувши про всі свої проблеми." "Забіг" Ю. Андруховича: "Він цілий день п'янчив і не пам'ятав, як опинився вдома."