Відмінності між версіями «Усмиряти»
| Рядок 37: | Рядок 37: | ||
[https://synonimy.info/%D1%83/%D1%83%D1%81%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%8F%D1%82%D0%B8 Усмиряти - синоніми] | [https://synonimy.info/%D1%83/%D1%83%D1%81%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%8F%D1%82%D0%B8 Усмиряти - синоніми] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2024 року]] |
Версія за 01:41, 15 квітня 2024
Усмиряти, -ряю, -єш, сов. в. усмирити, -рю, -риш, гл. Усмирять, усмирить. Морську безодню усмиряєш. К. Псал. 14 4.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
УСМИРЯТИ, ряю, ряєш, недок., УСМИРИТИ, рю, риш, док., перех., рідко.
1. Силою примушувати кого-небудь коритися; придушувати заколот, бунт і т. ін. Бунти жахали Олександра Романова, що посилав вірних своїх сатрапів усмиряти їх (Максим Рильський, III, 1956, 184); Щоб вас, бублейниць, врає побрав! Не буду вас карать громами; По п'ятах виб'ю чубуками, Олимп заставлю вимітать; Я вас умію усмирити (Іван Котляревський, I, 1952, 249).
2. перен., рідко. Зменшувати, послаблювати силу вияву чого-небудь; заспокоювати. Бий поклони! І плоть старечу усмиряй (Тарас Шевченко, II, 1953, 37); Тепер, наприклад, коли мене голова так шалено болить, ти б, певно, усього спробувала, щоб лише мій біль усмирити (Ольга Кобилянська, I, 1956, 119).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 491.
