Відмінності між версіями «Гілечка»
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гілечка1582.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гілечка1582.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Гілечка157.jpg |
| + | |x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
Версія за 01:00, 15 квітня 2024
Гілечка, -ки, ж. Ум. отъ гілка. Шевч. 30.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Гілечка, ки, ж. Ум. отъ гілка. Шевч. 30.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 285.
ГІЛКА, и, ж. Невеликий боковий відросток, пагін дерева, чагарника або трав'янистої рослини. І не подумавши німало, Нап'явсь [Еней], за гілочку смикнув, Аж дерево те затріщало, І зараз гілку одчахнув (Котл., І, 1952, 124); Мріє стеля надо мною, Мов готичнеє склепіння, А гілки квіток сплелися На вікні, неначе грати (Л. Укр., І, 1951, 153); Латиш ішов просто на вершників і грався ліщиновою гілкою (Ю. Янов., 1,1958,113); * У порівн.Од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах (Н.-Лев., II, 1956, 263).
Ілюстрації
|
[[Зображення:Гілечка157.jpg | x140px]] | 
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0
