Відмінності між версіями «Укликати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 5: Рядок 5:
 
Тлумачення слова у сучасних словниках.
 
Тлумачення слова у сучасних словниках.
  
====Академічний тлумачний словник (1970—1980)====
+
==Академічний тлумачний словник (1970—1980)==
 
УКЛИКА́ТИ, а?ю, а?єш, недок., УКЛИ́КАТИ, и?чу, и?чеш, док., перех., розм., рідко. Закликати, запрошувати. — Уклич її [Галю]... Братику! голубчику!.. — Добре. Укличу (Панас Мирний, IV, 1955, 130).
 
УКЛИКА́ТИ, а?ю, а?єш, недок., УКЛИ́КАТИ, и?чу, и?чеш, док., перех., розм., рідко. Закликати, запрошувати. — Уклич її [Галю]... Братику! голубчику!.. — Добре. Укличу (Панас Мирний, IV, 1955, 130).
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 417.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 417.

Версія за 23:24, 14 квітня 2024

Укликати, -каю, -єш, сов. в. уклякати, -чу, -чеш, гл. Зазывать, зазвать, призвать. Укликають Івана у хату, садовлять за стіл. Грин. II. 227. Вклич брата в хату.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УКЛИКА́ТИ, а?ю, а?єш, недок., УКЛИ́КАТИ, и?чу, и?чеш, док., перех., розм., рідко. Закликати, запрошувати. — Уклич її [Галю]... Братику! голубчику!.. — Добре. Укличу (Панас Мирний, IV, 1955, 130). Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 417.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 417.

Зовнішні посилання

Укликати