Відмінності між версіями «Богомілець»
(→Ілюстрації) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Орфографічний словник української мови <br /> | Орфографічний словник української мови <br /> | ||
'''Богомольний''' — БОГОМО́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що '''богомі́льний'''. Карпо прикинув таке слiвце, що ''богомольний'' Кайдаш плюнув i знов вибiг з повiтки (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах<br /> | '''Богомольний''' — БОГОМО́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що '''богомі́льний'''. Карпо прикинув таке слiвце, що ''богомольний'' Кайдаш плюнув i знов вибiг з повiтки (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах<br /> | ||
| − | '''Богомольний''' — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн. Словник синонімів української мови | + | '''Богомольний''' — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ,<br /> |
| + | НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн. Словник синонімів української мови | ||
'''Богомольний''' — БОГОМО́ЛЬНИЙ, БОГОМІ́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Який вірить у бога, старанно виконує релігійні обряди, багато молиться; побожний. Наділив її бог розумом, вона й богобоязлива, і богомольна (Кв.-Осн., II, 1956, 79); Був собі чернець і такий богомільний (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах | '''Богомольний''' — БОГОМО́ЛЬНИЙ, БОГОМІ́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Який вірить у бога, старанно виконує релігійні обряди, багато молиться; побожний. Наділив її бог розумом, вона й богобоязлива, і богомольна (Кв.-Осн., II, 1956, 79); Був собі чернець і такий богомільний (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах | ||
Версія за 17:18, 14 квітня 2024
Богомілець, -льця, м. Богомолець.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Богомольний — богомо́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
Богомольний — БОГОМО́ЛЬНИЙ, а, е. Те саме, що богомі́льний. Карпо прикинув таке слiвце, що богомольний Кайдаш плюнув i знов вибiг з повiтки (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
Богомольний — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ,
НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн. Словник синонімів української мови
Богомольний — БОГОМО́ЛЬНИЙ, БОГОМІ́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Який вірить у бога, старанно виконує релігійні обряди, багато молиться; побожний. Наділив її бог розумом, вона й богобоязлива, і богомольна (Кв.-Осн., II, 1956, 79); Був собі чернець і такий богомільний (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Вимова богомілець за покликанням: https://educalingo.com/uk/dic-uk/bohomilets
Богомілець [bohomiletsʹ]
