Відмінності між версіями «Конання»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ====Академічний тлумачний словник==== | |
| + | КОНАННЯ, я, с. Дія за знач. конати. Дивлюся я на смерть натури, і благання Я посилаю доленьці моїй, Щоб і мені дала кінець такий, Щоб я була спокійна в час конання (Л. Укр., Неопубл. тв., 1947, 3); В кігтях у нього [шуліки] тріпотіла в останньому конанні якась необачна пташина (Коп., Сон. ранок, 1951, 55); Тебе [Тарасе] на відлюдді киргизькім В брудній казармі, у тяжкім конанні Лях привітав братерським дружнім стиском (Зеров, Вибр., 1966, 437); * Образно. А на гілці лист пожовклий Затремтить в конанні, І впаде, і тихо ляже, і засне востаннє (Олесь, Вибр., 1958, 230). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 16: | Рядок 17: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | [[Конати]] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Леся Українка. Неопубліковані твори. 1947 р. с. 3. | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 255. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F "Конання" в Академічному тлумачному словнику] | ||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F "Конання" в електронному публічному словнику UKRLIT.ORG] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 17:24, 14 квітня 2024
Кона́ння, -ня, с. Агонія, умираніе. Ум. Кона́нійко. МУЕ. III. 35.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
КОНАННЯ, я, с. Дія за знач. конати. Дивлюся я на смерть натури, і благання Я посилаю доленьці моїй, Щоб і мені дала кінець такий, Щоб я була спокійна в час конання (Л. Укр., Неопубл. тв., 1947, 3); В кігтях у нього [шуліки] тріпотіла в останньому конанні якась необачна пташина (Коп., Сон. ранок, 1951, 55); Тебе [Тарасе] на відлюдді киргизькім В брудній казармі, у тяжкім конанні Лях привітав братерським дружнім стиском (Зеров, Вибр., 1966, 437); * Образно. А на гілці лист пожовклий Затремтить в конанні, І впаде, і тихо ляже, і засне востаннє (Олесь, Вибр., 1958, 230).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Леся Українка. Неопубліковані твори. 1947 р. с. 3.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 255.
