Відмінності між версіями «Конати»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ====Академічний тлумачний словник==== | |
| + | 1. КОНАТИ, аю, аєш, недок. 1. Бути в передсмертній агонії; умирати. Вже десять тухольців було ранених; вони конали від страшної гадючої отрути (Фр., VI, 1951, 128); Дехто з людей упав коло гармат і хрипів, конаючи (Ю. Янов., І, 1958, 166); * Образно. Сиділи ми при згаслому багатті усі гуртом.., дивилися, як вогники блакитні тремтіли і конали (Л. Укр., І, 1951, 293). | ||
| + | |||
| + | 2. Те саме, що му́читися 1. Бачив він [Т. Шевченко].., як його рідні брати та сестри конали на панщині, в неволі… (Мирний, V, 1955, 312); Душно конать у знесиллі… Дайте повітря на мить! Раз до цілющої хвилі З ліжка мене підніміть! (Граб., І, 1959, 53); Вода в ручаях і криницях висихала, навіть звірі в лісах конали від спраги (Ів., Вел. очі, 1956, 111). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 16: | Рядок 19: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | [[Конання]] | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 255. | ||
| + | |||
| + | Леся Українка. Твори в 5 томах. Т. 1. 1951 р. с. 128. | ||
| + | |||
| + | Панас Мирний. Твори в 7 томах. Т. 5. 1955 р. с. 312. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8 "Конати" в Академічному тлумачному словнику] | ||
| + | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8 "Конати" в електронному публічному словнику UKRLIT.ORG] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет суспільно-гуманітарних наук]] | ||
[[Категорія:Слова 2022 року]] | [[Категорія:Слова 2022 року]] | ||
Поточна версія на 16:17, 14 квітня 2024
Кона́ти, -на́ю, -єш, гл. 1) Умирать, кончаться, отходить. Не один бідаха, конаючи в крові, тужить, що не поліг під Берестечком. К. ЧР. 358. Уже твоя, козаченьку, дівчина конає. Нп. 2) Мучиться. Сам не соромиться конать в ярмі, у ляха. Шевч. Або в пана у кайданах у склепу конає. Шевч.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
1. КОНАТИ, аю, аєш, недок. 1. Бути в передсмертній агонії; умирати. Вже десять тухольців було ранених; вони конали від страшної гадючої отрути (Фр., VI, 1951, 128); Дехто з людей упав коло гармат і хрипів, конаючи (Ю. Янов., І, 1958, 166); * Образно. Сиділи ми при згаслому багатті усі гуртом.., дивилися, як вогники блакитні тремтіли і конали (Л. Укр., І, 1951, 293).
2. Те саме, що му́читися 1. Бачив він [Т. Шевченко].., як його рідні брати та сестри конали на панщині, в неволі… (Мирний, V, 1955, 312); Душно конать у знесиллі… Дайте повітря на мить! Раз до цілющої хвилі З ліжка мене підніміть! (Граб., І, 1959, 53); Вода в ручаях і криницях висихала, навіть звірі в лісах конали від спраги (Ів., Вел. очі, 1956, 111).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 255.
Леся Українка. Твори в 5 томах. Т. 1. 1951 р. с. 128.
Панас Мирний. Твори в 7 томах. Т. 5. 1955 р. с. 312.
