Відмінності між версіями «Глиб»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ГЛИБ, у, чол. Те саме, що глибина 2, 3. Ми нахилялись над краєм човна.. і дивились, як виринали з таємного глибу і скакали крізь наші пальці зелені іскри, одна, друга, десята... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 302); Всі троє ідуть у глиб подвір'я до старої хати (Іван Микитенко, I, 1957, 41); Дружба народів досягла повного розвитку лише в наш, радянський час. Але коріння її сягають в глиб віків (Максим Рильський, III, 1953, 15); З самого глибу серця виринають думки непримітні, гадки легкокрилі, самі мчаться і вас мчать за собою (Панас Мирний, IV, 1955, 311); * У порівняннях. Ця справа була такою темною, як морський глиб (Іван Ле, Вибр., 1939, 237). | |
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 81. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 10:10, 13 квітня 2024
Глиб, -бу, м. Глубина, глубь. Кинулась на самий глиб. МВ. І. 144. Велика риба на глибу ходить. Лебед. у. Піймати чорного линка з глибу. Грин. II. 322.
Зміст
Сучасні словники
ГЛИБ, у, чол. Те саме, що глибина 2, 3. Ми нахилялись над краєм човна.. і дивились, як виринали з таємного глибу і скакали крізь наші пальці зелені іскри, одна, друга, десята... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 302); Всі троє ідуть у глиб подвір'я до старої хати (Іван Микитенко, I, 1957, 41); Дружба народів досягла повного розвитку лише в наш, радянський час. Але коріння її сягають в глиб віків (Максим Рильський, III, 1953, 15); З самого глибу серця виринають думки непримітні, гадки легкокрилі, самі мчаться і вас мчать за собою (Панас Мирний, IV, 1955, 311); * У порівняннях. Ця справа була такою темною, як морський глиб (Іван Ле, Вибр., 1939, 237).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 81.