Відмінності між версіями «Крайчик»

Версія за 23:22, 12 квітня 2024

Крайчик, -ка, м. Кончикъ. Бачив крайчик повняка місяцяМВ. III. 58. КРА́ЙЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до край1 1. Остап.. бачив частинку неба ясного й променя сонячного удень, а вночі — купку зірочок.., крайчик.. місяця (Вовчок, І, 1955, 334); Горовиць.. присів на крайчик стільця (Смолич. Реве та стогне.., 1960, 633).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1) КРА́ЙЧИК а, ч. Зменш.-пестл. до край1 1–2. Остап .. бачив частинку неба ясного й променя сонячного удень, а вночі – купку зірочок.., крайчик .. місяця. (Марко Вовчок) Лиш крайчик сонця ще світив, Мов зірка з-над лісів темнавих, Як хмари пурпуром спаліли. (І. Франко) З кошика крайчиком лисніла червонаста воловина. (В. Барка) Ви знаєте, що я вам крайчик неба прихилив би. (Ірина Вільде) Горовиць .. присів на крайчик стільця. (Ю. Смолич) Тут не винесуть грошей із хати, Тут приймають мене за горобця, Дають пампушок або крайчик хлібця. (Д. Павличко) Якийсь крайчик, острівець, що міг би стати материком, охоплений жахом. (Г. Пагутяк) Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)

2) КРА́ЙЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до край. Остап.. бачив частинку неба ясного й променя сонячного удень, а вночі — купку зірочок.., крайчик.. місяця (Марко Вовчок, I, 1955, 334); Горовиць.. присів на крайчик стільця (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 633). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 322.

3) Кра́йчик іменник чоловічого роду. Орфографічний словник української мови

4) Кра́йчик -а, ч. Зменш.-пестл. до край I 1). Великий тлумачний словник сучасної української мови

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання