Відмінності між версіями «Длятися»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Тлумачення слова у сучасних словниках: ДЛЯ́ТИСЯ для́юся, для́єшся, недок., розм. Залишатися десь довше, ніж передбачалося; затримуватися, баритися. Приклади | + | Тлумачення слова у сучасних словниках: |
| + | 1) ДЛЯ́ТИСЯ для́юся, для́єшся, недок., розм. Залишатися десь довше, ніж передбачалося; затримуватися, баритися. Приклади | ||
Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ) | Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ) | ||
| − | ДЛЯ́ТИСЯ, для́юся, для́єшся, недок., розм., рідко. Залишатися десь довше, ніж передбачалося; затримуватися, баритися. | + | 2) ДЛЯ́ТИСЯ, для́юся, для́єшся, недок., розм., рідко. Залишатися десь довше, ніж передбачалося; затримуватися, баритися. |
Титар підганяв хлопців, щоб швидше махали ложками та не длялись за їжею (Н.-Лев., III, 1956, 107); | Титар підганяв хлопців, щоб швидше махали ложками та не длялись за їжею (Н.-Лев., III, 1956, 107); | ||
Довго длятись гостям не можна було, Омелько мусив квапитись, тож і гостини були короткі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 292). | Довго длятись гостям не можна було, Омелько мусив квапитись, тож і гостини були короткі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 292). | ||
Словник української мови: в 11 тт. АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодід. К.: Наукова думка, 1970—1980. Т. 2. c. 313. | Словник української мови: в 11 тт. АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодід. К.: Наукова думка, 1970—1980. Т. 2. c. 313. | ||
| − | Для́тися дієслово недоконаного виду затримуватися, баритися розм., рідко. | + | 3) Для́тися дієслово недоконаного виду затримуватися, баритися розм., рідко. |
Орфографічний словник української мови. | Орфографічний словник української мови. | ||
| − | Длятися див. баритися | + | 4) Длятися див. баритися |
Словник синонімів української мови Вусика. | Словник синонімів української мови Вусика. | ||
| − | ЗАТРИ́МУВАТИСЯ (перебувати де-небудь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна), ЗАДЕ́РЖУВАТИСЯ, БАРИ́ТИСЯ, ГА́ЯТИСЯ, ЗАГА́ЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ЗАБА́РЮВАТИСЯ розм., ЗАБАРЯ́ТИСЯ розм., ДЛЯ́ТИСЯ розм., НАМИНА́ТИСЯ розм., ЗАГРУЗА́ТИ розм., ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ діал., ЗАБАВЛЯ́ТИ діал., ЗАБА́РЮВАТИ рідко, ЗАБАРЯ́ТИ рідко. — Док.: затри́матися, заде́ржатися, забари́тися, зага́ятися, припізни́тися, загру́знути, заба́витися, заба́вити, забари́ти. Остап не став більше затримуватись, бо й так часу обмаль (А. Головко); Старалася (Домініка) все по надвірку вештатися, аби не задержуватися в кухні (О. Кобилянська); Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (А. Головко); — Іди, доню, та й не гайся, На улицю, та й вертайся! (Пісні та романси); — Де ж це моя Настуся загаялася? — сказала Зінька (І. Нечуй-Левицький); Він збирався до інституту, де мали відбутися позачергові заняття. — Гляди ж, не забаряйся! — підкреслила Катерина (Г. Коцюба); — Всі засмутились від перспективи надовго загрузнути в цьому висілку (Я. Баш); — Якби я забавилася, то на мене не ждіть (О. Кобилянська); Треба ще буде у Відні та в Мілані забавити конечне для залагодження справ літературних (Леся Українка); Чого се я такеньки і чим зажурилась? Хіба ж я не знала Катрі, що вона до світу забарить? (Марко Вовчок). | + | 5) ЗАТРИ́МУВАТИСЯ (перебувати де-небудь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна), ЗАДЕ́РЖУВАТИСЯ, БАРИ́ТИСЯ, ГА́ЯТИСЯ, ЗАГА́ЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ЗАБА́РЮВАТИСЯ розм., ЗАБАРЯ́ТИСЯ розм., ДЛЯ́ТИСЯ розм., НАМИНА́ТИСЯ розм., ЗАГРУЗА́ТИ розм., ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ діал., ЗАБАВЛЯ́ТИ діал., ЗАБА́РЮВАТИ рідко, ЗАБАРЯ́ТИ рідко. — Док.: затри́матися, заде́ржатися, забари́тися, зага́ятися, припізни́тися, загру́знути, заба́витися, заба́вити, забари́ти. Остап не став більше затримуватись, бо й так часу обмаль (А. Головко); Старалася (Домініка) все по надвірку вештатися, аби не задержуватися в кухні (О. Кобилянська); Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (А. Головко); — Іди, доню, та й не гайся, На улицю, та й вертайся! (Пісні та романси); — Де ж це моя Настуся загаялася? — сказала Зінька (І. Нечуй-Левицький); Він збирався до інституту, де мали відбутися позачергові заняття. — Гляди ж, не забаряйся! — підкреслила Катерина (Г. Коцюба); — Всі засмутились від перспективи надовго загрузнути в цьому висілку (Я. Баш); — Якби я забавилася, то на мене не ждіть (О. Кобилянська); Треба ще буде у Відні та в Мілані забавити конечне для залагодження справ літературних (Леся Українка); Чого се я такеньки і чим зажурилась? Хіба ж я не знала Катрі, що вона до світу забарить? (Марко Вовчок). |
Словник синонімів української мови. | Словник синонімів української мови. | ||
Версія за 22:14, 12 квітня 2024
(Длятися, дляюся, -єшся, гл. Мѣшкать, возиться. Ми й не длялися: днів через три й прислали. Г. Барв. 183)
ДЛЯ́ТИСЯ, дляюся, дляєшся, недок., розм., рідко. Залишатися десь довше, ніж передбачалося; затримуватися, баритися. Титар підганяв хлопців, щоб швидше махали ложками та не длялись за їжею (Нечуй-Левицький, III, 1956, 107); Довго длятись гостям не можна було, Омелько мусив квапитись, тож і гостини були короткі (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 292).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках: 1) ДЛЯ́ТИСЯ для́юся, для́єшся, недок., розм. Залишатися десь довше, ніж передбачалося; затримуватися, баритися. Приклади Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
2) ДЛЯ́ТИСЯ, для́юся, для́єшся, недок., розм., рідко. Залишатися десь довше, ніж передбачалося; затримуватися, баритися. Титар підганяв хлопців, щоб швидше махали ложками та не длялись за їжею (Н.-Лев., III, 1956, 107); Довго длятись гостям не можна було, Омелько мусив квапитись, тож і гостини були короткі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 292). Словник української мови: в 11 тт. АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодід. К.: Наукова думка, 1970—1980. Т. 2. c. 313.
3) Для́тися дієслово недоконаного виду затримуватися, баритися розм., рідко. Орфографічний словник української мови.
4) Длятися див. баритися Словник синонімів української мови Вусика.
5) ЗАТРИ́МУВАТИСЯ (перебувати де-небудь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна), ЗАДЕ́РЖУВАТИСЯ, БАРИ́ТИСЯ, ГА́ЯТИСЯ, ЗАГА́ЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ЗАБА́РЮВАТИСЯ розм., ЗАБАРЯ́ТИСЯ розм., ДЛЯ́ТИСЯ розм., НАМИНА́ТИСЯ розм., ЗАГРУЗА́ТИ розм., ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ діал., ЗАБАВЛЯ́ТИ діал., ЗАБА́РЮВАТИ рідко, ЗАБАРЯ́ТИ рідко. — Док.: затри́матися, заде́ржатися, забари́тися, зага́ятися, припізни́тися, загру́знути, заба́витися, заба́вити, забари́ти. Остап не став більше затримуватись, бо й так часу обмаль (А. Головко); Старалася (Домініка) все по надвірку вештатися, аби не задержуватися в кухні (О. Кобилянська); Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (А. Головко); — Іди, доню, та й не гайся, На улицю, та й вертайся! (Пісні та романси); — Де ж це моя Настуся загаялася? — сказала Зінька (І. Нечуй-Левицький); Він збирався до інституту, де мали відбутися позачергові заняття. — Гляди ж, не забаряйся! — підкреслила Катерина (Г. Коцюба); — Всі засмутились від перспективи надовго загрузнути в цьому висілку (Я. Баш); — Якби я забавилася, то на мене не ждіть (О. Кобилянська); Треба ще буде у Відні та в Мілані забавити конечне для залагодження справ літературних (Леся Українка); Чого се я такеньки і чим зажурилась? Хіба ж я не знала Катрі, що вона до світу забарить? (Марко Вовчок). Словник синонімів української мови.
Ілюстрації
|
|
|
|
