Відмінності між версіями «Кужівник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
'''''КУЖІВКА, КУЖІЛКА, и, ж.''''' Частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу. Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці (Л. Укр., II, 1951, 248). | '''''КУЖІВКА, КУЖІЛКА, и, ж.''''' Частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу. Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці (Л. Укр., II, 1951, 248). | ||
+ | |||
+ | '''''Кужівка, -ки, ж.''''' Родъ пряслицы, шестика, вставляемаго въ донышко (сіде́ць), на который привязывается кужіль. Части кужівки: нижняя половина держівно: верхняя, на которую надѣвается кужіль, — кужівни́к: посрединѣ, гдѣ сходятся держівно и кужівни́к — деревянный кружекъ, ободокъ — ко́чало. Шух. I. 148.м [https://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%83%D0%B6%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0] | ||
+ | |||
+ | '''Горох''' [https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BA%D1%83%D0%B6%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0] | ||
+ | |||
+ | '''''КУЖІ́ВКА , КУЖІ́ЛКА, и, ж.''''' | ||
+ | Частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу. | ||
+ | |||
+ | Приклади: | ||
+ | * Вломила си [вломилася] Маріччина писана кужівка. (з народної пісні) | ||
+ | |||
+ | * Нижню частину кужілки вкладають у спеціально висвердлений отвір у лавці, на якій сидить пряля. (І. Франко) | ||
+ | |||
+ | * Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці. (Леся Українка) | ||
+ | |||
+ | * Коли дорослих не виявлялося поблизу, підлізала старшій попідруч, мишкуючи, яку б устругнути капость, – звісно, невеличку, собі під стать: чи скубнути кужілку, якщо та вчилася прясти, чи потягти за клубка, щоб розмотався по цілій світлиці. (О. Забужко) | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Версія за 21:47, 12 квітня 2024
Кужівни́к, -ка, м. См. Кужівка. Шух. І. 148.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник.ua. Портал української мови та культури [1]
КУЖІВКА, КУЖІЛКА, и, ж. Частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу. Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці (Л. Укр., II, 1951, 248).
Кужівка, -ки, ж. Родъ пряслицы, шестика, вставляемаго въ донышко (сіде́ць), на который привязывается кужіль. Части кужівки: нижняя половина держівно: верхняя, на которую надѣвается кужіль, — кужівни́к: посрединѣ, гдѣ сходятся держівно и кужівни́к — деревянный кружекъ, ободокъ — ко́чало. Шух. I. 148.м [2]
Горох [3]
КУЖІ́ВКА , КУЖІ́ЛКА, и, ж. Частина прядки у вигляді кілка, на який намотують пряжу.
Приклади:
- Вломила си [вломилася] Маріччина писана кужівка. (з народної пісні)
- Нижню частину кужілки вкладають у спеціально висвердлений отвір у лавці, на якій сидить пряля. (І. Франко)
- Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці. (Леся Українка)
- Коли дорослих не виявлялося поблизу, підлізала старшій попідруч, мишкуючи, яку б устругнути капость, – звісно, невеличку, собі під стать: чи скубнути кужілку, якщо та вчилася прясти, чи потягти за клубка, щоб розмотався по цілій світлиці. (О. Забужко)